СХВАЛЕНО                                                                             ЗАТВЕРДЖЕНО

рішення педагогічної ради                                            наказ     №_30_/01-06                       

протокол від  № 4  від 30.08.2023                                       від 30.08.2023

                                                    ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

                                               ЧЕРНЯТИНСЬКОГО ЛІЦЕЮ

                                         ГОРОДЕНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

                                                            Чернятин

                                                                2023

                ЗМІСТ

Розділ 1. Призначення навчального закладу та засіб його реалізації

Розділ 2  Опис "моделі" випускника школи

Розділ 3 . Цілі та задачі освітнього процесу навчального закладу

Розділ 4. Освітня програма  закладу та її обґрунтування . Навчальні плани 

                 4.1. Освітня програма початкової освіти

                4.2. Освітня програма базової середньої освіти

                4.3. Освітня програма 10-11 класів 

    Розділ   5.     Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття освіти

Розділ   6. Форми організації освітнього процесу.

Розділ  7. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Розділ   8  Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Розділ 1. Призначення навчального закладу та засіб його реалізації

Призначення навчального закладу полягає в наданні  якісної повної загальної освіти дітям шкільного віку мікрорайону навчального закладу, забезпеченні їх всебічного розвитку, вихованні і самореалізації особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Основним засобом реалізації призначення  загальноосвітнього  закладу є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм. У той же час заклад має у своєму розпорядженні додаткові  засоби реалізації свого призначення, а саме

• уведення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд;
• надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної, трудової, художньо-естетичної тощо);
• поглиблене вивчення окремих предметів;
• надання учням можливості вибору профілю навчання, темпу засвоєння навчального матеріалу;
• оригінальна організація навчальної діяльності, інтеграція навчальної та позанавчальної діяльності;
• надання широкого спектра додаткових освітніх програм і додаткових освітніх послуг.

  Освітня програма, що реалізується в закладі, спрямована на: формування в учнів сучасної наукової картини світу; виховання працьовитості, любові до природи; розвиток в учнів національної самосвідомості; формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства; інтеграцію особистості в систему світової та національної культури; рішення задач, формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві; виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави; створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

Реалізація освітньої програми навчального закладу здійснюється через три рівні освіти:

1. початкова освіта тривалістю чотири роки;
2. базова середня освіта тривалістю п’ять років;
3. повна загальна середня освіта тривалістю два роки.

Розділ 2  Опис "моделі" випускника школи

Модель випускника Нової Української Школи – це необхідна основа для сміливих і

успішних кроків у своє майбутнє. Всі  інші здобутки у сфері компетентності може принести людині лише наполеглива цілеспрямована праця, бажання вчитися і ділитися досвідом з іншими. 

Випускник навчального закладу має міцні знання і вміло користується ними. Знання та вміння отримані учнем тісно взаємопов’язані з його ціннісними орієнтирами.

Набуті життєві компетентності випускник вміло використовує для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці. Він вміє критично мислити, логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення.

Наш випускник – це передусім людина творча, з великим потенціалом саморозвитку та самореалізації, широким спектром особистості:

• випускник навчального закладу добре проінформована особистість;
• прагне до самоосвіти та вдосконалення;
• готовий брати активну участь у суспільно-культурному житті  громади, держави;
• є свідомим громадянином, готовим відповідати за свої вчинки;
• свідомо ставиться до свого здоров’я та довкілля, використовуючи увесь свій творчий потенціал.

Випускник компетентний у ставленні до життя — реалізує себе через самопізнання, саморозуміння та інтелектуальну культуру.

Випускник початкових класів має знання, уміння та навички, передбачені стандартом  початкової освіти. Він впевнений у собі, старанний, працелюбний, самостійний, дисциплінований,  вмотивований на досягнення успіху, вміє слухати і чути, критично мислити і має почуття самоконтролю,  навички навчальної діяльності,  культуру поведінки і мови, основи особистої гігієни і здорового способу життя.

Випускник базової основної школи  володіє певними якостями і вміннями на рівні вимог державних освітніх стандартів  успішно засвоює загальноосвітні програми з усіх предметів шкільного навчального плану; має систему розумових навичок (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію, визначення головного); володіє  основами комп’ютерної грамотності; знає свої громадянські права і вміє  їх реалізувати; оцінює свою діяльність з погляду моральності та етичних цінностей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; веде здоровий спосіб життя; готовий до форм і методів навчання, використовуваних у старших класах.

Випускник старших класів  має міцні знання на рівні вимог державних освітніх стандартів, що забезпечує вступ до закладу вищої професійної освіти та подальше успішне навчання; володіє іноземною мовою на базовому рівні; має високий рівень комп'ютерної грамотності (програмування, навички технічного обслуговування); володіє культурою інтелектуальної діяльності; знає і поважає культуру України та інших народів; поважає свою й чужу гідність, права, свободи інших людей ;дотримується правил культури поведінки і спілкування; має почуття соціальної відповідальності; веде здоровий спосіб життя; володіє способами отримання інформації; прагне духовного і соціального добробуту.

 Наш випускник - свідомий громадянин і патріот своєї країни, готовий до сміливих і успішних кроків у майбутнє.

Розділ 3 . Цілі та задачі освітнього процесу навчального закладу

Цілі та задачі освітнього процесу на кожному рівні реалізації освітніх програм повинні бути обумовлені "моделлю" випускника, призначенням і місцем навчального закладу в освітньому просторі мікрорайону. Вони повинні бути сформульовані конкретно, бути

вимірними, досяжними, визначеними за часом, несуперечливими по відношенню одна до одної. Інакше кажучи, відповідати загальним вимогам, що пропонуються до визначення цілей і задач.

Перед навчальним закладом поставлені такі цілі освітнього процесу:

1.Забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової, основної, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;

2.Гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;

3.Створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;

4.Формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;

5.Забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів;

6.Підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом своєчасного та якісного проходження курсів перепідготовки;

7.Проведення атестації педагогів;

8.Цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної бази навчального закладу.

Розділ 4. Освітня програма  закладу та її обґрунтування  

4.1. Освітня програма початкової освіти

Освітня програма початкової освіти окреслює підходи до організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової  освіти. Учні 1-4-х класів навчатимуться за Типовою освітньою програмою (за редакцією Р.Б.Шияна), затвердженою наказами Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 №743 

ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ

Загальний обсяг годин :

для 1 класу – 805 годин /навчальний рік

для 2 класу – 875 годин /навчальний рік

для 3 класу – 910 годин /навчальний рік

для 4 класу – 910 годин /навчальний рік

Навчальний план 1-4 класи

4.2. Освітня програма базової середньої освіти

  Освітня програма  загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти»  відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405) з навчанням українською мовою . Постанова Кабінету Міністрів України № 898 від 30.09.2020 «Про затвердження Державного стандарту базової середньої освіти». Для учнів 5-6 класу  відповідно Типової освітньої     програми, затвердженої  наказом №235  від 19.02.2021.

ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ

Загальний обсяг годин :

для 5 класу –1085 годин /навчальний рік

для 6 класу – 1120 годин /навчальний рік

для 7 класу – 1172,5 годин /навчальний рік

для 8 класу –1207,5 годин /навчальний рік

для 9 класу – 1242.5 годин /навчальний рік

Навчальний план 5-6 клас

Навчальний план 7-9 класи

 4.3.

Освітня програма 10-11 класів 

Освітня програма профільної середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації  єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.  Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня

ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ

Загальний обсяг годин :

для 10 класу – 1260 годин /навчальний рік

для 11 класу – 1260  годин /навчальний рік

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані.                                             Навчальний план

для 10-11 класів

Освітня програма визначає:

• загальний обсяг навчального навантаження, розподіл на тиждень, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення;
• очікувані результати навчання здобувачів освіти;
• форми організації освітнього процес;
• інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
• вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття освіти:
• освітні галузі та навчальні програми;
• опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

- дитиноцентризму і природовідповідності;

- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

- наступності і перспективності навчання;

- взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

- творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів здобувачів освіти.

    Розділ 5   Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття освіти:

-      початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»);

-      базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року;

-      повна загальна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття повної загальної середньої освіти цього ж навчального року;

-      особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття освіти на кожному з трьох рівнів.

Освітня програма та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті закладу. Відповідно до наказу МОН від 28 березня 2022 р. № 274 «Про деякі питання організації здобуття загальної середньої освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні» зарахування здобувачів загальної середньої освіти, які вимушені були змінити місце навчання та/або проживання (перебування) і проживають (перебувають) в Україні чи за її межами, до закладу освіти відбувається за заявою (її сканованою копією чи фотокопією), що подається до закладу освіти одним з батьків, опікуном, іншим законним представником, родичем здобувача освіти або повнолітнім здобувачем освіти наочно, факсом, електронною поштою, іншими засобами зв'язку чи у будь-який інший спосіб (за вибором заявника).

Організація освітнього процесу для осіб з особливими освітніми потребами

Відповідно до постанови КМУ від 15 вересня 2021 р. № 957 «Порядок організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти», у закладі можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти особи з особливими освітніми потребами.

Організація індивідуальної форми здобуття загальної середньої освіти

Відповідно до «Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах», затвердженого наказом МОН від 12 січня 2016 року №8 заклад може  організовувати здобуття освіти за індивідуальною формою (екстернатною (екстернатом), сімейною (домашньою), педагогічним патронажем).  

Розділ  6. Форми організації освітнього процесу.

Освітній процес організований в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

• формування компетентностей;
• розвитку компетентностей;
• перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
• корекції основних компетентностей;
• комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри, заняття-практикуми, заняття з елементами STEM-технологій, навчально-практичні заняття, дослідно-експериментальні заняття.

Також формами організації освітнього процесу є педагогічні технології, методи, які застосовують учителі закладу освіти:

• технології дистанційного і змішаного навчання;
• технологія критичного мислення;
• ІКТ технології;
• Технологія особистісно-орієнтованого навчання;
• технології кооперативного навчання;
• технології ситуативного моделювання постановка і розв’язання проблемних питань;
• методи опрацювання дискусійних питань;
• медіаосвітні технології;
• кейс-технології;
• квест-технології;

Під час навчальної практики та екскурсій учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі.

Педагогами закладу проводяться консультації з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів; формуються та реалізовуються індивідуальні освітні траєкторії для учнів.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Відповідно до наказу МОН № 1115 від 08.09.2020 «Деякі питання організації дистанційного навчання», у закладі визначені основні засади організації та запровадження дистанційного, змішаного навчання.

Дистанційне навчання - процес набуття знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників освітнього процесу, що функціонує на базі інформаційно-комунікаційних технологій

Змішане навчання – це поєднання онлайн та офлайн-навчання в один ланцюжок, що творить «навчальний досвід» учня та самодостатній логічний курс чи предмет. При змішаному навчанні теорія, яку учень опрацьовує онлайн (чи то у формі самостійного прочитання матеріалів, чи при перегляді демонстраційних відео, чи при перегляді відеозапису лекції вчителя, чи у формі гри), знаходять своє застосування офлайн (тобто у приміщенні закладу під час занять). Усі активності та заняття, що відбуваються в закладі, мають поєднуватись та на практиці закріпляти знання, здобуті учнем при самостійній роботі онлайн.

Розділ  7. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

7.1. Загальні положення

 (завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти):

оновлення методичної бази освітньої діяльності;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

7.2.Принципи забезпечення якості:

- визначення принципів та процедур забезпечення якості загальної середньої освіти (політика щодо забезпечення якості):

-  системності;

-  об’єктивності;

- безперервності;

- перспективності;

- гуманістичної спрямованості;

- відкритості;

- оперативності.

7.3.Процедури забезпечення якості:

-  розроблення, затвердження, здійснення моніторингу та періодичний перегляд освітніх програм;

-  забезпечення прозорої та зрозумілої політики щодо здобувачів освіти на усіх стадіях навчання – від зарахування до випуску, включаючи щорічне оцінювання здобувачів світи;

- щорічне оцінювання педагогічних, наукових і науково-педагогічних працівників, забезпечення умов для підвищення ними своєї кваліфікації, застосування чесних та прозорих процесів щодо прийняття на роботу та розвиток персоналу (кадрова політика);

- забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;

-  забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління освітнім процесом (інформаційний менеджмент);

- створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;

- забезпечення публічності інформації про освітню, адміністративну, економічну та інші види діяльності закладу;

- інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами закладу освіти.

7.4. Об’єкти моніторингу якості загальної середньої освіти :

-   зміст освіти;

-      рівень сформованості компетентностей (навчальних досягнень учнів);

-      рівень соціалізації здобувачів освіти;

-      засоби, що використовуються для досягнення освітніх цілей;

-      умови здійснення педагогічного процесу та їх вплив на результати.

7.5. Оцінювання здобувачів освіти

-  оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти.

7.6 Інструментарій оцінювання учнів 1-4 класів

Навчальні досягнення здобувачів у 1-4 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню.

Методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти (Наказ МОН від 13.07.2021 р. № 813)

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладу.

7.7.Інструментарій оцінювання учнів 5-6 класів

Система оцінювання має на меті допомогти вчителеві конкретизувати навчальні досягнення учнів і надати необхідні інструменти для впровадження об’єктивного й справедливого оцінювання результатів навчання. 

В оцінюванні навчальних досягнень учнів важливо розрізняти поточне формувальне оцінювання (оцінювання для навчання) та підсумкове оцінювання (семестрове, річне). Поточне формувальне оцінювання здійснюють з метою допомогти учням усвідомити способи досягнення кращих результатів навчання. Підсумкове оцінювання здійснюють з метою отримання даних про рівень досягнення учнями результатів навчання після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів.

Окрім поточного формувального та підсумкового (семестрового, річного) оцінювання, педагогічні працівники закладу освіти можуть ухвалити рішення про здійснення проміжного оцінювання результатів навчання з окремих предметів / інтегрованих курсів. Періодичність і процедури здійснення проміжного оцінювання й види діяльності, результати яких підлягають проміжному оцінюванню, визначають педагогічні працівники закладу освіти залежно від дидактичної мети та з урахуванням відповідної навчальної програми. 

Загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти

Поточне формувальне оцінювання

Поточне формувальне оцінювання здійснюється системно в процесі навчання на основі викладеного нижче алгоритму діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання, що, зокрема, забезпечить наступність між підходами до оцінювання навчальних досягнень здобувачів початкової і базової середньої освіти:

Формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей на певний період (наприклад, заняття, тиждень, період, відведений для вивчення теми, тощо). Основою для вироблення навчальних цілей є очікувані результати навчання, передбачені відповідною навчальною програмою, та критерії оцінювання. 

Інформування учнів про критерії оцінювання, за якими буде визначено рівень їхніх навчальних досягнень на кінець навчального семестру та року. Доцільно впроваджувати поступове залучення учнів до вироблення критеріїв оцінювання результатів окремих видів навчальної діяльності.

Надання учням зворотного зв’язку щодо їхніх навчальних досягнень відповідно до визначених цілей. Зворотний зв’язок має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим і своєчасним. Важливо не протиставляти учнів одне одному. Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень учня / учениці. Труднощі в навчанні доцільно обговорювати з учнями індивідуально. Зворотний зв’язок надають у письмовій, усній або електронній формі, залежно від дидактичної мети й виду навчальної діяльності. 

Створення умов для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія). Під час навчальної діяльності доцільно спрямовувати учнів на спостереження своїх дій і дій однокласників, осмислення своїх суджень і дій з огляду на їх відповідність навчальним цілям. Важливим є створення умов для активної участі учнів у процесі оцінювання із застосуванням критеріїв, зокрема шляхом самооцінювання та взаємооцінювання, та спільне визначення подальших кроків для покращення результатів навчання. 

Підсумкове оцінювання

Підсумковому оцінюванню (семестровому, річному) підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента типового навчального плану. Педагогічна рада закладу протокол №1 від 31.08.2021 ухвалила рішення про оцінювання результатів навчання складників вибіркового освітнього компонента. А саме, 

Семестрове оцінювання здійснювати з урахуванням різних видів навчальної діяльності, які мали місце протягом семестру, та динаміки особистих навчальних досягнень учня/учениці. Проведення окремої семестрової атестації не є обов’язковим і здійснюватиметься за потреби на розсуд закладу освіти залежно від епідситуації. 

Річне оцінювання здійснювати на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих навчальних досягнень учня / учениці протягом року. 

Семестрова та річна оцінки можуть підлягати коригуванню. Відповідно до п. 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496, у триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів (вихованців), які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або не були атестовані, звертаються до керівника закладу освіти із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій пояснюють причину та необхідність його проведення. 

Наказом керівника закладу створюють комісію та затверджують графік і порядок проведення оцінювання. Члени комісії готують завдання, що погоджує педагогічна рада навчального закладу. Комісія ухвалює рішення щодо його результатів та складає протокол. Рішення цієї комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову. У разі, якщо учневі / учениці не вдалося підвищити результати, запис у колонку «Скоригована» у класному журналі не роблять. За результатами оцінювання керівник закладу освіти видає відповідний наказ. 

Коригування річної оцінки здійснюють шляхом коригування семестрової оцінки за І та/або ІІ семестр відповідно до п. п. 9-10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2015 № 762 (зі змінами). 

Оцінка результатів навчання учнів є конфіденційною інформацією, яку повідомляють лише учневі / учениці, його / її батькам (іншим законним представникам). 

Відомості, отримані під час підсумкового та, у разі застосування, проміжного, оцінювання результатів навчання, застосовують у формувальному оцінюванні, зокрема, для вироблення навчальних цілей на наступний період, визначення труднощів, що постали перед учнем / ученицею, та коригування освітнього процесу.  

Критерії та шкала оцінювання

Оцінювання має бути зорієнтованим на визначені Державним стандартом базової середньої освіти ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені навчальною програмою очікувані результати навчання для відповідного періоду освітнього процесу.

Із метою забезпечення наступності між підходами до оцінювання результатів навчання здобувачів початкової та базової середньої освіти буде прийнято рішення на педагогічній раді колективу ліцею, що перший місяць, можливо,  здійснювати лише формувальне оцінювання, а потім крім поточного формувального та підсумкового (семестрового, річного) оцінювання, відповідно до методичних рекомендацій щодо оцінювання  навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти, затверджених наказом МОН України від 01 квітня 2022 року №289 та результатів анкетування батьків  здійснювати  оцінювання результатів навчання з окремих предметів / інтегрованих курсів за 12 бальною системою відповідно до критеріїв оцінювання результатів навчання учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти.

                                     7.8  Інструментарій оцінювання учнів 7-11 класів

Оцінювання результатів навчання учнів 7-11 класів здійснюється за 12-бальною шкалою.

Основними видами  оцінювання  навчальних  досягнень  учнів  є поточне  та підсумкове (тематичне,  семестрове,  річне),  державна підсумкова атестація.

Обов’язковому оцінюванню підлягають результати навчання учнів 6-11 класів з предметів інваріантного складника навчального плану як складової освітньої програми закладу освіти згідно критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів основної й старшої школи.

Загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів 7-11 класів (відповідно до наказу МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ від 13.04.2011 № 329) КРИТЕРІЇ              

Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної (індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та ін.).

Рівні результатів навчання учнів визначаються за:

• сформованістю пізнавальної діяльності (мотивації пізнання, сприймання, осмислення, перетворення знання, практичної діяльності);
• сформованістю знань, умінь, ціннісних ставлень як складників ключових і предметних компетентностей;
• володінням розумовими операціями: вмінням аналізувати, синтезувати, порівнювати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
• пізнавальною активністю;
• мірою самостійності та творчості у виконанні навчальних завдань;
• сформованістю вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, висувати і формулювати гіпотези.

7.9 Виставлення оцінок до класного журналу

Поточна оцінка  виставляється до класного журналу в колонку з надписом, що засвідчує дату проведення заняття, коли здійснювалося оцінювання учня (учениці).

Тематична оцінка виставляється до класного журналу в  колонку з надписом «Тематична» без дати. При виставленні  тематичної  оцінки  враховуються  всі   види навчальної  діяльності,  що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми.  При  цьому  проведення  окремої  тематичної  атестації  при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається.

Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках  протягом вивчення  теми,  не  виконав(ла)  вимоги  навчальної  програми,  у колонку   з   надписом    «Тематична» виставляється    н/а    (не атестований(а)). Тематична оцінка не підлягає коригуванню.

Семестрова оцінка  виставляється без дати до класного журналу в колонку з надписом «I семестр»,  «II семестр». Семестрове оцінювання здійснюється  на  підставі  тематичних  оцінок. При  цьому  мають враховуватися  динаміка  особистих   навчальних   досягнень   учня (учениці)   з   предмета   протягом   семестру,  важливість  теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо. Якщо учень  (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом семестру, у відповідну клітинку замість оцінки  за  I  семестр  чи II семестр виставляється н/а (не атестований(а)). Семестрова оцінка  може  підлягати  коригуванню.  Скоригована семестрова  оцінка  виставляється  без  дати  у колонку з надписом «Скоригована» поруч із колонкою «I семестр» або  «II  семестр».  Колонки для   виставлення   скоригованих   оцінок  відводяться  навіть  за відсутності учнів, які виявили бажання їх коригувати. У триденний   термін  після  виставлення  семестрової  оцінки батьки (особи,  які їх замінюють) учнів,  які виявили бажання  підвищити результати семестрового оцінювання або з певних причин   не   були   атестовані,    звертаються    до    керівника закладу  із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій мотивують причину та необхідність його проведення. Коригування семестрового  оцінювання  проводиться  не пізніше п'яти днів після подання заяви.  У разі хвороби учня (учениці)  чи  інших  поважних причин термін може бути подовжено.

Підвищення семестрової оцінки учням у 9-х  класів  не  дає  їм  права на отримання свідоцтва з відзнакою.

Річна оцінка виставляється до журналу в  колонку  з  надписом «Річна»  без  зазначення  дати  не  раніше,  ніж через три дні після виставлення оцінки за II семестр. Річне оцінювання   здійснюється  на  основі  семестрових  або скоригованих семестрових оцінок. У випадку  неатестації учня (учениці) за підсумками двох семестрів у колонку «Річна» робиться запис н/а (не атестований(а)). Річна оцінка може  підлягати  коригуванню. У триденний   термін  після  виставлення  річної оцінки батьки (особи,  які їх замінюють) учнів,  які виявили бажання  підвищити результати річного оцінювання або з певних причин   не   були   атестовані,    звертаються    до    керівника закладу  із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій мотивують причину та необхідність його проведення.

Виставлення оцінки з державної підсумкової  атестації здійснюється у колону з надписом «ДПА» без зазначення дати. Учням, які   не  пройшли  державну  підсумкову  атестацію,  у колонку з надписом «ДПА» робиться запис н/а (не атестований(а)). Випускникам, які    звільнені   від   проходження   державної підсумкової атестації, робиться запис «зв.» (звільнений(а)). Учням, яким   оцінка   з   державної   підсумкової  атестації переглядалася   апеляційною   комісією,   за    її    результатами виставляється оцінка у колонку з надписом «Апеляційна» без дати.

7.10 Особливості оцінювання курсів за вибором, факультативних курсів

Здійснювати вербальне оцінювання навчальних досягнень з курсів за вибором та факультативних занять.

        7.11. Компоненти система внутрішнього забезпечення якості:

- виконання  навчальних планів та освітньої програми (контроль за виконанням),

- кадрове забезпечення освітньої діяльності (створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників);

- навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності (оновлення методичної бази освітньої діяльності);

- забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти;

- матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

- якість проведення навчальних занять;

- моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), якості знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

- академічна доброчесність (окреме положення).

РОЗДІЛ VІІІ. Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні зробити внесок у формування ключових компетентностей учнів:

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.

Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

• організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
• окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
• предмети за вибором;
• роботу в проектах;
• позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.