СХВАЛЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО
Засідання педагогічної ради Наказ Чернятинського ліцею
протокол № 6 від 20.12.2023 року
ПОЛОЖЕННЯ
про систему моніторингових досліджень
стану і результатів освіти та освітньої діяльності у Чернятинському ліцеї
І. Загальні положення
1.1Моніторинг у у Чернятинському ліцеї
є системою заходів щодо збирання, опрацювання, аналізу та поширення інформації з метою вивчення й оцінювання стану створення розвивального освітнього середовища ліцею та розвитку освітньої системи закладу, проектування його на основі аналізу одержаних даних та виявлених тенденцій і проблем.
1.2. Нормативною базою моніторингових досліджень результатів навчальної діяльності здобувачів освіти в закладі є: Конституція України, Закон України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», наказ Міністерства освіти і науки України від 16.01.2020 року «Про затвердження Порядку проведення моніторингу якості освіти» № 54.
1.3. Моніторингові дослідження результатів навчальної діяльності здобувачів освіти є складовою частиною внутрішньої системи забезпечення якості освіти у Чернятинському ліцеї.
1.4. Дане Положення спрямоване на підвищення якості освітнього процесу.
1.5. Моніторингові дослідження проводяться адміністрацією та методичною радою закладу.
1.6. Положення схвалюється педагогічною радою та затверджується наказом по закладу.
1.7. Заклад у своїй діяльності керується чинним законодавством, нормативно-правовими документами з питань організації освітнього процесу та даним Положенням.
1.8. Положення поширюється на всіх учасників освітнього процесу.
ІІ. Об’єкти та суб’єкти моніторингу
2.1 Об’єктами моніторингу є :
– система освіти в ліцеї, процеси, що відбуваються в ній;
– діяльність учасників освітнього процесу (здобувач освіти;- вчитель;- класний керівник;- батьки і громадськість )та
– розвивальне та мотивуюче освітнє середовище та його компоненти.
2.2 Суб’єкти моніторингу:
Моніторингова група ( адміністрація та методична рада) закладу.
ІІІ. Предмет моніторингу
Предметом моніторингу є дослідження якості освітнього процесу в закладі.
ІV. Види моніторингу
Види моніторингу у залежності від того, хто його здійснює:
1. Внутрішній моніторинг проводять адміністрацією та методичною радою закладу. .
2. Зовнішній моніторинг здійснюють незалежні установи для отримання достовірної інформації, що є основою освітньої статистики.
Види моніторингу за цілями:
– моніторинг узгодження управління – підкреслює важливу роль учителя й фінансування школи й робить спробу довести, що забезпечення освіти відповідає певним стандартам. Якщо школа за різними показниками відповідає визначеним стандартам, то автоматично забезпечує рівень її діяльності;
– діагностичний моніторинг визначає рівень навчальних досягнень учнів за окремими предметами навчального плану шляхом використання різних тестів та методик, наприклад, аналізу моніторингових досліджень рівня навчальних досягнень учнів з предметів тощо.
Види моніторингових досліджень за засобами їх проведення:
– педагогічний (освітній) моніторинг передбачає визначення стану об’єкта в будь-який час із наступним прогнозуванням його розвитку;
– дидактичний моніторинг передбачає стеження за різними аспектами освітнього процесу;
– виховний моніторинг передбачає різнобічне дослідження виховного процесу;
– соціологічний моніторинг полягає в науково-інформаційній допомозі у реалізації соціальних програм (проектів) тощо;
– соціально-психологічний моніторинг відстежує систему колективно-групових, особистісних відносин за характером психологічної атмосфери колективу, групи.
Види моніторингу у залежності від засобів збору інформації:
– опис об’єкта моніторингу без вимірювання;
– використання фізичних вимірювань об’єкта;
– використання системи розроблених та загальноприйнятих критеріїв та індикаторів;
– вимірювання відбуваються опосередковано, з використанням технологій наукового дослідження, системи критеріїв та показників.
Види внутрішньошкільного моніторингу якості освіти:
– педагогічний – вивчення рівня навчальних досягнень учнів, якості змісту освіти;
– психологічний – вивчення емоційної рівноваги, моральних цінностей тощо;
– соціологічний – вивчення соціальних умов життя, навчання і праці учасників навчально-виховного процесу;
– медичний – вивчення стану фізичного здоров’я, наявність програм соціального захисту учасників навчально-виховного процесу;
– статистичний – збирання статистичної інформації відповідно до показників державної та відомчої статистичної звітності;
– ресурсний – вивчення обсягів, розподілу та якості забезпечення системи загальної середньої освіти матеріально-технічними, фінансовими, науково-методичними ресурсами;
– кадровий – вивчення кадрового складу педагогів , аналіз системи підготовки, перепідготовки та підвищення рівня кваліфікації кадрів, фіксація вакансій , плинність кадрів тощо;
– управлінський – комплексний аналіз закладу за різними групами показників для вироблення управлінського рішення, оцінювання ефективності управління освітньою діяльністю та її якістю.
Види за масштабом цілей освіти: стратегічний, тактичний, оперативний.
Види за етапами навчання: вхідний або вибірковий, навчальний або проміжний, вихідний або підсумковий.
Види за часовою залежністю: ретроспективний, попереджувальний, випереджаючий, поточний.
Види за частотою процедури: разовий, періодичний, систематичний
Види за охопленням об’єкту спостережень: локальний, вибірковий, суцільний.
Види за організаційними формами: індивідуальний, груповий, фронтальний.
Види за формами об’єкт-суб’єктних відносин: зовнішній або соціальний, взаємоконтроль, самоаналіз.
Види за інструментарієм, що використовується: стандартизований, нестандартизований, матричний;
V. Мета моніторингу
5.1 Визначення ефективності управлінської діяльності, освітньої діяльності, дослідно-експериментальної та науково-методичної роботи.
5.2. Активізація діяльності педагогічного колективу в напрямі вивчення і впровадження інноваційних технологій.
5.3. Відстеження динаміки якості наданих освітніх послуг, ефективності управління якістю освіти.
VІ. Рівні та завдання моніторингу у ліцеї:
6.1. Індивідуальний (учнівський, педагогічний, адміністративний). На цьому рівні відбувається самооцінка суб’єктами моніторингу якості своєї загальноосвітньої та та життєвої компетенції, досвіду оволодіння певними способами діяльності, навичками критичного мислення тощо;
6.2.Локальний . На цьому рівні відбувається оцінювання учасників освітнього процесу щодо якості освіти, досягнення ними поставленої мети в опануванні вимог державного стандарту відповідного рівня освіти, коригування стратегії розвитку за соціальними, педагогічними, економічними та іншими показниками. Проведення моніторингу на локальному рівні виконує роль самоконтролю, результати якого використовуються для внутрішніх потреб ліцею. Головною метою такого дослідження є збір інформації для вироблення стратегії й тактики вдосконалення діяльності закладу, освітнього процесу та діяльності кожного учасника. На цьому рівні виробляються психолого-педагогічні рекомендації, спрямовані на корекцію освітньої та організацію індивідуальної роботи.
VІІ. Форми та методи:
7.1 Методи:опитування — анкетування, інтерв’ювання;тестування; спостереження за освітнім процесом та освітньою діяльністю у ліцеї; аналіз документації закладу, його засновника; аналіз статистичних даних про стан системи освіти за встановленими формами звітності.
7.2Форми: безпосереднє одержання інформації від учасників дослідження;опосередковане одержання інформації від учасників дослідження — у письмовій та/або електронній формі, одержання інформації без залучення учасників дослідження — вивчення документації, статистичної або оперативної інформації .
VІІІ. Етапи проведення моніторингу у ліцеї:
– ініціювання проведення моніторингу – згідно із річним планом
роботи закладу на навчальний рік;
– підготовка до проведення моніторингу.
I етап. Орієнтовна програма моніторингу:
1. Визначення мети й завдань дослідження;
2. Визначення об’єктів дослідження;
3. Визначення критеріїв та індикаторів оцінювання;
4. Вибір методів дослідження й узагальнення статистичної інформації.
II етап. Розробка інструментарію:
1. Розробка вимірювального інструментарію (тестів, анкет, їх апробація, одержання стандартизованого інструментарію);
2. Підготовка інструктивно-методичних матеріалів для координаторів дослідження всіх рівнів та його учасників;
3. Вибір статистичних і математичних методів опрацювання та обрахунку одержаних результатів дослідження;
4. Вибір форми узагальнення статистичної інформації.
5. Проведення дослідження:
– пілотне дослідження (підготовка учасників, їх інструктаж);
– опрацювання результатів, виявлення і аналіз помилок, оцінювання похибок;
– основне дослідження.
6. Обробка та узагальнення отриманих результатів.
7. Аналіз та інтерпретація результатів дослідження:
– узагальнення статистичної інформації;
– виявлення чинників впливу;
– виявлення кореляції між чинниками впливу;
– оцінювання отриманих результатів аналізу, їх інтерпретація, підготовка висновків;
– формулювання рекомендацій щодо коригувальної роботи, усунення негативних чинників, формування освітньої політики;
– оприлюднення результатів дослідження.
ІХ. Основні напрями моніторингу :
9.1. Освітнє середовище
9.2. Система оцінювання здобувачів освіти.
9.3.Педагогічнам діяльність.
9.4.Управлінська діяльність
Х. Терміни та місце зберігання матеріалів моніторингових досліджень:
10.1. Моніторингові дослідження за поточний навчальний рік зберігаються у кабінеті заступника директора, на сайті закладу .
10.2. Термін зберігання моніторингових досліджень від 1 року до 10 років.
ХІ. Керівництво діяльністю:
Керівництво проведенням моніторингових досліджень здійснюється творчою моніторинговою групою під керівництвом директора ліцею