ПОГОДЖЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО

Протокол засідання педагогічної ради Наказ по Чернятинському ліцею

Чернятинського ліцею

від «28 » серпня 2025 № 1 від «03 » вересня 2025 №68/01-06

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Чернятинського ліцею

Городенківської міської ради

на 2025-2026 навчальний рік

ВСТУП

Відповідно до статті 1 Закону України «Про освіту» Чернятинський ліцей, як суб’єкт освітньої діяльності, реалізує автономію, що означає право на самоврядування, яке полягає в самостійності, незалежності та відповідальності у прийнятті рішень щодо академічних (освітніх), організаційних, фінансових, кадрових та інших питань діяльності.

Освітня програма Чернятинського ліцею є єдиним комплексом освітніх компонентів (предметів вивчення, дисциплін, індивідуальних завдань, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання (стаття 1 Закону України«Про освіту»).

Основою для розроблення освітньої програми є Державні стандарти освіти відповідного рівня.

Освітня програма містить:

✔ структуру програми;

✔ загальний обсяг навчального навантаження (в годинах) і його розподіл за освітніми галузями, циклами та роками навчання;

✔навчальні плани з визначеним переліком предметів та інтегрованих курсів й закріпленим за цими предметами/інтегрованими курсами тижневим навчальним навантаженням для кожного року навчання;

✔ вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою;

✔ перелік освітніх компонентів та їх логічну послідовність;

✔ очікувані результати навчання учнів;

✔ перелік модельних навчальних програм та навчальних програм згідно з переліком предметів та інтегрованих курсів, визначеним навчальним планом Чернятинського ліцею;

✔ рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

✔ опис інструментарію оцінювання.

Термін реалізації: 2025/2026 навчальний рік

Структура програми:

Розділ 1. Пояснювальна записка

Розділ 2. Освітня програма початкової освіти

Розділ 3. Освітня програма базової середньої освіти НУШ (5-8-мі класи)

Розділ 4. Освітня програма базової середньої освіти ІІ ступеня повної загальної середньої освіти (9-ті класи)

Розділ 5. Освітня програма профільної середньої освіти ІІІ ступеня повної загальної середньої освіти (10-11-ті класи)

Розділ 6. Навчальні плани

РОЗДІЛ 1

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

1. Призначення (назва закладу освіти) та засоби його реалізації

Комунальний заклад Чернятинський ліцей у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», власним Статутом, іншими нормативно-правовими актами в галузі освіти.

Чернятинський ліцей є опорним закладом загальної середньої освіти у складі філії:

Вікнянська філія Чернятинського ліцею;

Сороківська філія Чернятинського ліцею;

Слобідська філія Чернятинського ліцею;

Призначення Чернятинського ліцею полягає в наданні якісної повної загальної освіти здобувачам освіти, забезпеченні їх всебічного розвитку, виховання і самореалізації особистості яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності. Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

Організація здобуття освіти в (назва закладу освіти) здійснюється за формами, визначеними законодавством України та статутом ліцею: інституційна (очна (денна), дистанційна), індивідуальна (педагогічний патронаж, домашня (сімейна), екстернат).

Згідно Статуту Чернятинський ліцей здійснює освітній процес відповідно до рівнів загальноосвітніх програм трьох ступенів освіти:

І рівень – початкова освіта, яка здобувається протягом чотирьох років та організовується за циклами:

перший цикл початкової освіти - адаптаційно-ігровий (1-2 роки навчання);
другий цикл початкової освіти - основний (3-4 роки навчання);

ІІ рівень – базова середня освіта, яка здобувається протягом п’яти років (з поглибленим вивченням іноземної (англійської) мови в 9-х класах) та організовується за циклами:

перший цикл базової середньої освіти - адаптаційний (5-6 роки навчання);
другий цикл базової середньої освіти - базове предметне навчання (7-9 роки навчання);

ІІІ рівень – повна загальна середня освіта (профільна середня освіта), яка здобувається протягом двох років відповідно до нормативно встановлених строків запровадження (з вивченням української мови на профільному рівні). Під час розроблення освітньої програми враховано гарантовані державою права щодо академічної, організаційної і кадрової автономії закладів освіти, а також права педагогічних працівників на академічну свободу.

Відповідно до Закону України «Про освіту» метою освітньої програми є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Основними засобами досягнення мети, виконання завдань та реалізації призначення ліцею є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту навчальних програм.

Метою комунального закладу Чернятинський ліцей є надання якісної сучасної освіти шляхом вільного творчого навчання відповідно до суспільних потреб, зумовлених розвитком української держави в період воєнного стану та післявоєнної відбудови.

Цінності Чернятинського ліцею:

Безпека та комфорт учнів.

Здоров’я.

Рівність.

Довіра.

Відповідальність.

Верховенство права.

Ефективна взаємодія.

Командність.

Пріоритетні напрямки роботи (назва закладу освіти) у 2025/2026 навчальному році:

організація безпекових умов підготовки закладу освіти до початку 2025-2026 навчального року в умовах воєнного стану;
організація гнучкого і персоналізованого навчання в умовах воєнного стану;
зміна ролі вчителя і парадигми наставництва в умовах воєнного стану;
забезпечення якості освіти надання освітніх послуг в умовах воєнного стану;
забезпечення безпечних і комфортних умов навчання та праці в ЗО в умовах воєнного стану;
інформаційна відкритість та доступність закладу освіти в умовах воєнного стану;
запровадження принципу педагогіки партнерства;
продовження формування в учнів ключових компетентностей, необхідних сучасній людині для успішної життєдіяльності.

Освітній процес в Чернятинському ліцеї є системою науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

Освітня діяльність передбачає діяльність суб’єкта освітньої діяльності, спрямовану на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу у формальній та/або неформальній освіті (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

Освітня діяльність згідно Державних стандартів здійснюється на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного та діяльнісного підходів.

Особистісно зорієнтований підхід – спрямованість освітнього процесу на взаємодію і плідний розвиток особистості педагога та здобувачів освти на основі рівності у спілкуванні та партнерства у навчанні;

Компетентнісний підхід – спрямованість освітнього процесу на досягнення результатів, якими є такі ієрархічно підпорядковані компетентності здобувачів освіти, як ключові, загальнопредметні і предметні.

Діяльнісний підхід в освіті – спрямованість освітнього процесу на розвиток ключових компетентностей і наскрізних умінь особистості, застосування теоретичних знань на практиці, формування здібностей до самоосвіти і командної роботи, успішну інтеграцію в соціум і професійну самореалізацію.

Викладацька діяльність педагогів Чернятинського ліцею спрямована на формування знань, компетентностей, світогляду, розвиток інтелектуальних і творчих здібностей, емоційно- вольових та фізичних якостей здобувачів освіти (лекція, семінар, тренінг, курси, майстер- клас, вебінар тощо) й проводиться педагогічним працівником на основі відповідного трудового договору (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

У Чернятинському ліцеї створені та функціонують: психологічна й соціальна служба, методичні об’єднання вчителів-предметників, методичне об’єднання класних керівників, Школа професійної адаптації молодого, малодосвідченного та новопризначеного педагога, творчі групи.

Ефективному управлінню якості освітньої діяльності сприяють система ІСУО, програма КУРС Школа, ПАК АІКОМ.

1. Нормативно-правове забезпечення

Організація освітньої діяльності у 2025/2026 навчальному році здійснюватиметься відповідно до:

Закону України «Про освіту»;
Закону України «Про повну загальну середню освіту»;
Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету

Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р);

Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688);
Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392;
Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р. № 898;
Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки від 08 вересня 2020 року № 1115, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 вересня 2020 року за № 941/35224;
Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 лютого 2021 року №160, із змінами від.15.02.2023 №165), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2023 за №359/39415;
Положення про інституційну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 23 квітня 2019 року № 536, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 травня 2019 р. за № 547/33518;
Порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в комунальних закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні, затверджений наказом МОН від 07.08.2024 № 1112, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 08.08.2024 за № 1222/42567;
Наказу Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 та 3-4 класів ЗЗСО»;
Наказу Міністерства освіти і науки України від 09.08.2024 №1120 «Про внесення змін до типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти»;
Наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми ЗЗСО ІІ ступеня»;
Наказу Міністерства освіти і науки України від 29.11.2019 №1493 «Про внесення змін до типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня» (зі змінами, внесеними наказом МОН від 31.03.2020 № 464);
Наказу Міністерства освіти і науки України від 18.08.2023 № 1014 «Про затвердження Типової освітньої програми для навчання дітей, які виїхали з України внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації і здобувають освіту одночасно в закладах освіти перебування та України»;
Наказу Міністерства освіти і науки України від 13.07.2021 № 813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти»;
Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України, молоді та спорту України від 13.04.2011 року №329»;
Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25.09.2020 №2205;
Наказу МОН України від 13.07.2021 № 795 «Про надання грифа «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» модельним навчальним програмам для закладів загальної середньої освіти»;
Наказу МОН України від 27.12.2023 № 1575 «Про надання грифа «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» модельним навчальним програмам для закладів загальної середньої освіти»;
Наказу Міністерства освіти і науки України від 28.03.2022 №274 «Про деякі питання організації здобуття загальної середньої освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні»;
Наказу Міністерства освіти і науки України від 15.05.2023 №563 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні»;
Наказу Міністерства освіти і науки України від 02.08.2024 №1093 «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання»;
Наказу Міністерства освіти і науки України від 07.08.2024 № 1112 «Про затвердження Порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в комунальних закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні»;
Листа Міністерства освіти і науки України від 11.12.2024 № 1/23259-24 «Про розрахунок обсягу освітньої субвенції на 2025 рік»
1. Принципи реалізації освітньої програми:

− забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;

− забезпечення рівного доступу до освіти;

− забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування;

− науковий характер освіти;

− цілісність і наступність системи освіти;

− прозорість і публічність прийняття та виконання управлінських рішень;

− відповідальність закладу освіти перед суспільством;

− інтеграція з ринком праці;

− нерозривний зв’язок із світовою та національною історією, культурою, національними традиціями;

− свобода у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми, закладу освіти;

− гуманізм;

− демократизм;

− єдність навчання, виховання та розвитку;

− виховання патріотизму, поваги до культурних цінностей українського народу, його історико-культурного надбання і традицій;

− формування усвідомленої потреби в дотриманні Конституції та законів України, нетерпимості до їх порушення;

− формування поваги до прав і свобод людини, нетерпимості до приниження її честі та гідності, фізичного або психічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками;

− формування громадянської культури та культури демократії;

− формування культури здорового способу життя, екологічної культури й дбайливого ставлення до довкілля.

1. Структура 2025/2026 навчального року

Відповідно до пункту 3 статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» навчальний рік розпочинається 1 вересня святом «День знань», триває не менше 175 навчальних днів і закінчується не пізніше 1 липня.

Під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до пункту 2^-1 Закону № 2315-IX від 19.06.2022 тривалість навчального року, дата його початку та/або закінчення визначаються Кабінетом Міністрів України.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

І семестр – з 01 вересня по 19 грудня 2025 року,

ІІ семестр - з 05 січня по 29 травня 2026 року.

Відповідно до пункту 4 статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» тривалість канікул протягом навчального року не може бути менше 30 календарних днів. Упродовж 2025/2026 навчального року для учнів будуть проводитись канікули:

- осінні – з 26 жовтня по 02 листопада 2025 року (8 днів);

зимові – з 22 грудня 2025 року по -04 січня 2026 року (14 днів);
весняні – з 22 березня по 29 березня 2026 року (8 днів).

З урахуванням місцевих особливостей, кліматичних умов, воєнної ситуації у регіоні можуть змінюватись структура навчального року та графік учнівських канікул.

Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 02.07.2007 № 1/9-407

«Організація освітнього процесу у першому класі» та за рішенням педагогічної ради (назва закладу освіти) для учнів 1-х класів можуть запроваджуватися додаткові тижневі канікули.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про повну загальну середню освіту» відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію для учнів 4, 9 класів проводиться державна підсумкова атестація, форму і терміни якої Міністерством освіти і науки України буде затверджено додатково.

Дата вручення документів про освіту буде визначена додатково (в залежності від термінів проведення ДПА).

1. Особливості організації освітнього процесу Режим роботи Чернятинського ліцею

Чернятинський ліцей працює за п’ятиденним робочим тижнем, вихідні дні – субота, неділя.

Відповідно до Закону України «Про освіту» тривалість уроку в 1 класі становить 35 хвилин, в 2-4 класах – 40 хвилин, в 5-11 класах – 45 хвилин. В умовах дистанційного навчання безперервна тривалість навчальних онлайн-занять протягом дня у синхронному форматі в ХЛ №141 відповідає нормам Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25.09.2020 №2205

Кількість навчальних занять на день	Тривалість навчальних онлайн-занять
Кількість навчальних занять на день	1-2 класи	3-4 класи	5-6 класи	7-9 класи	10-11 класи
2	30 хв.	45 хв.	45 хв.	45 хв.	-
3	20 хв.	30 хв.	35 хв.	40 хв.	45 хв.
4	-	20 хв.	25 хв.	30 хв.	35 хв.
5	-	-	-	25 хв.	30 хв.
6	-	-	-	-	25 хв.

Крім уроків у проводяться позакласні заняття та заходи, що передбачені окремим розкладом і спрямовані на задоволення освітніх інтересів учнів та на розвиток їх творчих здібностей, нахилів і обдарувань.

1. Форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу в (назва закладу освіти) є:

Колективна (групова) форма навчання:

- - Очна (денна) форма;
  - Дистанційна форма.

Індивідуальна форма навчання:

- - Екстернат;
  - Сімейна (домашня) форма;
  - Педагогічний патронаж.

В основу організації освітнього процесу (назва закладу освіти) покладено такі типи уроків:

Класичні (за дидактичною метою):

Урок засвоєння нових знань
Урок формування та вдосконалення вмінь і навичок
Урок узагальнення й систематизації знань
Урок перевірки та корекції знань, умінь і навичок
Комбінований урок

✔ Інноваційні (за форматом і підходом):

Урок-дослідження (дослідницький, проєктний) - учні самостійно формулюють гіпотези, досліджують, презентують висновки.
Урок-кейс (кейс-метод) - побудований навколо аналізу конкретної ситуації або проблеми
Урок-проєкт - завершується створенням певного продукту або представленням результатів.
Інтегрований урок - об’єднує елементи кількох предметів
Урок-гейміфікація - використання ігрових технологій для залучення учнів (квести, вікторини, інтерактивні платформи тощо).
Урок-змагання / турнір / квест - мотивує учнів до активності через командну чи індивідуальну гру.
Урок з використанням ІКТ віртуальна реальність, цифрові лабораторії тощо.
Урок-флешмоб / урок-тренінг / урок-інсценізація - залучають учнів до активної участі через творчість або практичні дії.

✔ Відповідно до Нової української школи:

Урок, орієнтований на компетентності
Урок рефлексії / самооцінки
Урок-діалог
Урок в природному середовищі (на відкритому повітрі)

У першому циклі (1-2 класи) початкової освіти організація освітнього процесу здійснюється із застосуванням діяльнісного підходу на інтегрованій основі з переважанням ігрових методів та на інтегровано-предметній основі у другому циклі (3-4 класи).

У початковій школі очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методики навчання:

- дослідницькі,
- інформаційні,
- мистецькі проєкти,
- сюжетно-рольові ігри,
- інсценізації,
- моделювання,
- ситуаційні вправи,
- екскурсії,
- дитяче волонтерство тощо.

Пріоритетна роль в організації освітньої діяльності молодших школярів надається активним методам i формам, що ґрунтуються на демократичному стилі, сприяють формуванню критичного мислення, iнiцiативи, творчості, розвивають уміння міркувати, аналізувати, ставити запитання, шукати власні відповіді, робити висновки. Ефективним є колективні, групові та індивідуальні творчі справи, використання проєктних, інтерактивних, iнформацiйно-комунiкаційних технологій. Важливим є включення молодших школярів в активну пізнавальну, дослідницьку діяльність (оскільки об’єкти вивчення важливо сприймати безпосередньо), створення умов для самовираження, організації комунікативного спілкування, застосування в освітньому процесі елементів дискусії, що є ефективними засобами розвитку особистості, її громадянської позиції, формування в учнів цілісної картини світу.

В умовах компетентнісно орієнтованого навчання посилюється увага до роботи з формування навичок самоорганізації і самонавчання, уміння виокремлювати серед потоку інформації ту, яка цікавить найбільше, яка потрібна для виконання певного навчального

завдання тощо. У зв’язку з цим зростає актуальність самоосвітньої діяльності учнів у позаурочний час.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикумах.

Навчально-практичне заняття в умовах дистанційного навчання здійснюється за допомогою віртуальних лабораторій та виконує функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуми також використовуються з метою реалізації функцій контролю за освітнім процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують про виконану роботу.

В освітньому процесі передбачені віртуальні екскурсії, що мають на меті показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів.

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання вимог Державних стандартів та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Рішенням педагогічної ради (протоколи від 31.08.2023 №01 та від 29.12.2023 №06) визначено електронні освітні ресурси, за допомогою яких організовується освітній процес під час навчання з використанням технологій дистанційного навчання, а саме Google Meet, Zoom. Такий вибір полегшує учасникам процес організації навчання та користування відповідними електронними ресурсами (перш за все, учнями). Водночас педагогічні працівники в межах академічної свободи обирають самостійно форми, методи і засоби навчання, а також визначають доцільність проведення конкретного навчального заняття в синхронному або асинхронному режимі.

У зв’язку із воєнним станом, який введено з 24.02.2022, для забезпечення якісного виконання освітньої програми у 2025/2026 навчальному році у Чернятинському ліцеї впроваджено дистанційне навчання за допомогою платформ Zoom, Google до закінчення воєнного стану.

1. Порядок поділу класів на групи

При вивченні окремих предметів у (назва закладу освіти) відповідно до додатку 2 до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 №128, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.03.2002 р. за №229/6517, із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти від 09.10.2002 № 572, наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 17.08.2012 № 921, наказом Міністерства освіти і науки від 08.04.2016 № 401, класи діляться на групи:

при вивченні іноземної мови, української мови, при проведенні уроків з трудового навчання/технологій у 5-9-х класах за умови більше 27 учнів у класі;
при проведенні практичних занять з інформатики з використанням комп’ютерів, за умови не менше 8 учнів у групі,
при проведенні уроків з фізичної культури у 10-11-му класах (окремо для хлопців і дівчат), за умови більше 27 учнів у класі, але не менше 8 учнів у групі.
1. Очікувані результати навчання здобувачів освіти основної і старшої школи

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів

№ з/п

Ключові компетентності

Компоненти

Спілкування

державною (і рідною - у разі відмінності) мовами

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем.

Спілкування іноземними мовами

Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою.

Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

Математична компетентність

Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації.

Основні

компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій, усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу.

Інформаційно- цифрова

компетентність

Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів.

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії.

Ініціативність і підприємливість

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого

рішення; аргументувати та захищати свою позицію,

дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі).

Соціальна і громадянська

компетентності

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту.

Обізнаність і

Самовираження у сфері культури

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо- естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва.

Екологічна

грамотність і здорове життя

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально- економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проєкти, завдання соціально- економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів.

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні освітнього середовища.

Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію освітнього середовища – зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
окремі предмети – виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальноліцейські проєкти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
предмети за вибором; роботу в проєктах;
позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Наскрізні вміння формуються на всіх інтегрованих курсах або предметах. Вони є спільними для всіх компетентностей.

Перелік наскрізних умінь:

читати з розумінням,
висловлювати власну думку усно і письмово,
критично та системно мислити,
діяти творчо,
виявляти ініціативність,
здатність логічно обґрунтувати позицію,
конструктивно керувати емоціями,
оцінювати ризики,
приймати рішення,
розв’язувати проблеми.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення здобувачів освіти до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й за можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово- інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

1. Опис та інструменти внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості освіти Чернятинського ліцею у 2025/2026 навчальному році складається з наступних компонентів:

Освітній процес забезпечують 14 педагогів початкової школи (1 – спеціаліст І категорії, 10 - вищої категорії. 3- педагог має звання «старший учитель», 1 педагог - «учитель- методист»).35 - учитель базової та профільної школи (за категоріями: 3 - спеціаліст, 4 – ІІ категорія, 8 - І категорія, 23 - вища категорія. Мають звання «старший учитель» -18 педагогів, «учитель-методист» - 2 педагог.

Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності в Чернятинському ліцеї — це система організаційних, змістових і ресурсних компонентів, що забезпечують ефективну реалізацію освітніх програм відповідно до державних стандартів: 13927 примірників підручників, 10907 примірників художньої літератури, 104 примірника довідкової літератури для здобувачів освіти, 318 примірників методичної літератури для педагогів.
Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності (назва закладу освіти) — це сукупність ресурсів, засобів і умов, необхідних для організації якісного, безпечного та сучасного освітнього процесу.

МТЗ освітньої діяльності включає:

Навчальні приміщення:

- Кабінети для вивчення навчальних предметів (3 кабінети української мови,
- 2 - математики, 2 - біології, 1 - фізики, 1 - хімії, 2 – інформатики, 1- трудового навчання, 1 – географії, 1 – історії, 1 – історико-етнографічний музей хліба).
- 12 кабінетів початкової школи – з відповідними зонами для навчання, відпочинку,

ігор.

2 спортивні зали – обладнані інструментами для дівчат і хлопців.
Бібліотека – з доступом до друкованих та електронних ресурсів.

Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ):

23 комп’ютери, 40 ноутбуків для вчителів і здобувачів освіти.
12 проєкторів, 1 інтерактивна дошка.
8 принтерів, , 2 сканери, 6 ламінаторів, 5 точок Wi-Fi у

навчальних приміщеннях.

- Програмне забезпечення для підтримки освітнього процесу (операційні системи Chrome OS, Windows та Linux).

Обладнання та засоби навчання:

- Навчальні стенди, моделі, таблиці, макети, муляжі.
- Набори для експериментів і лабораторних робіт з фізики, хімії, біології.
- Інструменти для музичного, художнього й фізичного розвитку.
- Навчальні матеріали та посібники, зокрема дидактичні і роздаткові засоби.
- Освітні ігри та набори LEGO (в НУШ).

Меблеве забезпечення:

- Регульовані парти та стільці відповідно до зросту учнів.
- Меблі для вчительської, кабінетів адміністрації, медпункту, їдальні.

Безпечне середовище:

- Первинні засоби пожежогасіння, 24 вогнегасники.
- Засоби відеоспостереження (1 система, що включає 8 камер зовнішнього спостереження та 8 внутрішнього).
- Система екстренного реагування.
- Освітлення, вентиляція, дотримання санітарно-гігієнічних норм.
- Медичний кабінет із базовим обладнанням і аптечками.

Спортивне та фізкультурне обладнання:

- 2 Спортивні зали, спортивний комплекс із 6 спортивними майданчиками, включаючи футбольне поле із штучним покриттям.
- Обладнання для занять фізичною культурою: м’ячі, скакалки, гімнастичні лави, тренажери.
- Засоби для проведення рухливих ігор, спортивних змагань.

Їдальня та харчоблок:

- Столи, лавки, кухонне обладнання, холодильники, бойлери. Засоби обліку харчування, меню та відповідність санітарним вимогам.

Інші допоміжні приміщення

- Гардероб, 2 роздягальні, 1 технічна кімната.
- Актова зала для проведення заходів.
- Кімнати практичного психолога, соціального педагога.

В умовах дистанційного навчання матеріально-технічне забезпечення відповідає специфічним вимогам до організації освітнього процесу онлайн. Воно включає технічні засоби, програмне забезпечення, цифрові платформи, а також ресурси для педагогів, учнів і батьків.

Згідно з Положенням про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти (Наказ МОН №1115 від 08.09.2020), відповідальність за створення умов навчання вдома несе родина.

Батьки забезпечують:

- Обладнання робочого місця вдома (стіл, стілець, освітлення, тиша).
- Наявність пристрою для участі в дистанційному навчанні (комп’ютер, ноутбук, планшет).
- Доступ до інтернету.
- Контроль за дотриманням режиму дня: час навчання, відпочинку, сну.
- Безпечні умови праці за комп’ютером (відповідно до санітарних вимог).
- Психологічну підтримку дитини під час навчання вдома.
- Комунікацію з ліцеєм у разі труднощів або технічних проблем.

Чернятинський ліцей забезпечує:

- Методичну допомогу батькам щодо організації навчального простору.
- Інструкції та поради для ефективного навчання вдома.
- Технічну або психологічну підтримку, якщо батьки звертаються за допомогою.
- За наявності — тимчасове надання в користування пристроїв (згідно з актами передачі).
- Моніторинг участі здобувачів освіти в навчанні та зворотний зв'язок.

Для педагогів Чернятинський ліцей забезпечує:

- Проведення внутрішнього навчання та координація зовнішнього навчання з цифрової грамотності.
- Забезпечення методичними матеріалами з використання онлайн-інструментів.
- Доступ до корпоративної пошти або хмарних сервісів для обміну матеріалами.
Якість проведення навчальних занять в Чернятинському ліцеї відповідно до вимог Державного стандарту, принципів НУШ, рекомендацій ДСЯО та кращих педагогічних практик визначається наступними критеріями:

Відповідність навчального заняття навчальній програмі
- Заняття проводиться згідно з календарно-тематичним плануванням.
- Мета й завдання уроку узгоджуються з очікуваними результатами навчання.
- Зміст відповідає віковим особливостям і рівню підготовки учнів.
Чітка структура уроку
- Урок має логічну послідовність (мотивація → постановка мети → вивчення нового матеріалу → закріплення → підсумки → рефлексія).
- Використовуються різноманітні методи і прийоми навчання.
- Забезпечено ефективне управління часом.
Активність і включення учнів у навчання
- Створено умови для активної участі всіх учнів.
- Залучення учнів до постановки цілей і самооцінювання.
- Використання групової, парної та індивідуальної роботи.
Використання сучасних освітніх технологій
- Застосування ІКТ, візуалізація навчального матеріалу.
- Використання інтерактивних методів, STEM, проєктного або проблемного навчання.
- Імерсивність, цифрові інструменти для зворотного зв’язку.
Формування ключових компетентностей
- Розвиток критичного мислення, комунікації, співпраці.
- Формування навичок навчання впродовж життя.
- Інтеграція міжпредметних зв’язків.
Диференціація та індивідуалізація навчання
- Врахування рівня знань і потреб учнів.
- Надання індивідуальних завдань.
- Підтримка учнів із ООП (за наявності такої категорії дітей).
Психологічний комфорт та мотивація учнів
- Позитивна атмосфера, доброзичливий мікроклімат.
- Повага до думки учнів, безпечне освітнє середовище.
- Стимулювання внутрішньої мотивації до навчання.
Ефективність оцінювання
- Використання формувального оцінювання: чіткі критерії, зворотний зв'язок, рефлексія.
- Об’єктивність та відкритість оцінювання.
- Залучення учнів до взаємо- та самооцінювання.
Результативність навчального заняття
- Досягнення поставленої мети уроку.
- Демонстрація учнями знань, умінь і компетентностей.
- Рефлексія результатів діяльності.

Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) — це систематичний процес збору, аналізу та використання інформації про рівень сформованості в учнів ключових та предметних компетентностей, визначених Державним стандартом освіти. Моніторинг — не контроль у класичному розумінні, а інструмент підтримки і розвитку, що дозволяє бачити прогрес кожної дитини та вдосконалювати освітній процес відповідно до потреб учнів.

Сутність моніторингу полягає у:

Виявленні рівня навчальних досягнень – наскільки учні досягають очікуваних результатів навчання у відповідності до програмних вимог.
Аналізі динаміки розвитку компетентностей – відстеження змін у знаннях, уміннях, навичках та ціннісних орієнтирах учнів.
Визначенні сильних і слабких сторін освітнього процесу.
Обґрунтуванні управлінських рішень щодо удосконалення навчання.
Забезпеченні прозорості та підзвітності у сфері якості освіти.

Основні завдання моніторингу:

Визначити, наскільки учні оволоділи компетентностями (ключовими та предметними).
Зібрати об'єктивні дані про ефективність освітнього процесу.
Надати учням і вчителям зворотний зв’язок.
Використовувати результати для корекції навчальних стратегій, змісту та підходів.

Що саме моніториться:

Знання (інформаційна складова).
Уміння і навички (практична складова).
Ціннісні орієнтації (мотиваційна й поведінкова складова).
Здатність застосовувати знання в життєвих ситуаціях (компетентнісний підхід).

Інструменти моніторингу включають:

тестування;
діагностичні контрольні роботи;
проєкти, портфоліо;
спостереження;
анкетування, самооцінювання, рефлексія;
аналітика результатів підсумкового оцінювання.

Основними завданнями системи внутрішнього забезпечення якості освіти в Чернятинському ліцеї є:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;
контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь

і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища (назва закладу освіти);
створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

РОЗДІЛ 2

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ

1. Загальні положення

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Реалізація мети початкової освіти в комунальному закладі Чернятинського ліцею ґрунтується на таких ціннісних орієнтирах, як:

- - визнання унікальності та обдарованості кожної дитини, що забезпечується рівним доступом до освіти, забороною будь-яких форм дискримінації або відокремлення дітей на основі попереднього відбору;
  - цінність дитинства, що оберігається шляхом встановлення освітніх вимог, які відповідають віковим особливостям дитини, визнання прав дитини на навчання через діяльність, зокрема гру, обмеження обсягу домашніх завдань для збільшення часу на рухову активність і творчість дитини;
  - радість пізнання, що обумовлюється використанням в освітньому процесі дослідницької та проєктної діяльності;
  - розвиток вільної особистості шляхом підтримки самостійності, незалежного мислення, оптимізму та впевненості в собі;
  - міцне здоров’я та добробут, яких можливо досягти шляхом формування здорового способу життя і створення умов для гармонійного фізичного та психоемоційного розвитку;
  - забезпечення безпеки у результаті створення атмосфери довіри і взаємоповаги, перетворення закладу освіти на безпечне місце, де запобігають насильству і цькуванню, надають необхідну підтримку;
  - утвердження людської гідності шляхом виховання чесності, відваги, наполегливості, доброти, здатності до співчуття і співпереживання, справедливості, поваги до прав людини (зокрема, права на життя, здоров’я, власність, свободу слова тощо);
  - плекання любові до рідного краю та української культури, шанобливе ставлення до Української держави;
  - формування активної громадянської позиції, відповідальності за своє життя, розвиток громади та суспільства, збереження навколишнього світу.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи (адаптаційно-ігровий) і 3–

4 класи (основний – поглиблення знань та навичок, отриманих в першому циклі), що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Освітня програма для 1-4-х класів школи І ступеня комунального закладу

(назва закладу освіти) (початкова освіта) розроблена відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 №988-р), Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688) (у 1-4 класах), на основі Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти під керівництвом Савченко О.Я., затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 №743 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 та 3-4 класів закладів загальної середньої освіти та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Міністерства освіти і науки України».

Освітня програма визначає:

деталізований опис компетентностей учнів;
вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою;
загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні (циклі) загальної середньої освіти (в годинах), його розподіл між галузями знань та навчальними предметами за роками навчання, послідовність їх вивчення;
форми організації освітнього процесу;
деталізований опис інструментарію формувального (поточного) оцінювання;
перелік і пропонований зміст освітніх галузей;
логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах;
очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальної програми під керівництвом Савченко О.Я. та Р. Шияна з урахуванням вимог до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти згідно з Державним стандартом початкової освіти і змінами до нього.

Освітню програму побудовано із врахуванням таких принципів:

дитиноцентрованості і природовідповідності;
узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
наступності і перспективності навчання;
взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного

природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі наскрізні вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність,здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Освітньої програми рекомендується використовувати внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

1. Загальний обсяг навчального навантаження

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-2-х класів комунального закладу (назва закладу освіти) складає 1590 годин/навчальний рік: для 1-х класів – 805 годин/навчальний рік, для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік; для учнів 3-4-х класів – по 910 годин/навчальний рік.

У (назва закладу освіти) (назва закладу освіти) використовується типовий навчальний план початкової освіти для закладів загальної середньої освіти з української мовою навчання.

ОП зорієнтована на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем.

На основі ОП Чернятинський ліцей складає на навчальний рік річний навчальний план з конкретизацією варіативного складника, враховуючи індивідуальні освітні потреби учнів. Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантного, так і варіативного складників, які в обов'язковому порядку фінансуються за рахунок субвенції.

У 1-4-х класах початкової освіти здійснюватиметься поділ класів на групи при навчанні окремих предметів (інформатики) - відповідно до чинних нормативів: наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517, листа МОНУ від 18.05.2018 № 1/9-322 «Роз’яснення щодо порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах в умовах повної або часткової інтеграції різних освітніх галузей, можливість якої передбачена Державним стандартом початкової освіти», затвердженого постановами Кабінету Міністрів України №87 від 21 лютого 2018 р., №688 від 24 липня 2019 р.

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно- гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1-х класах – 35 хвилин, у 2-4-х класах – 40 хвилин в офлайн-режимі відповідно до Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти (Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 25.09.2020 № 2205). В умовах дистанційного навчання (назва закладу освіти) дотримується норм Санітарного регламенту, зазначених в Пояснювальній записці даної Освітньої програми.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №87

«Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» і змінами до нього години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

1. Перелік і пропонований зміст освітніх галузей початкової освіти

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями: Мовно-літературна

Іншомовна Математична Природнича Технологічна

Інформативна

Соціальна і здоров’язбережувальна Громадянська та історична Мистецька

Фізкультурна

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у Типовій освітній

програмі для закладів загальної середньої освіти під керівництвом Савченко О.Я.та Р. Шияна

Перелік освітніх галузей для 1-2-х класів

Мовно-літературна, зокрема рідномовна освіта (українська мова та література) (МОВ), іншомовна освіта (англійська мова) (ІНО), математична (МАО), природнича (ПРО), технологічна (ТЕО), інформативна (ІФО), соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО), громадянська та історична (ГІО), мистецька (МИО), фізкультурна (ФІО).

Перелік освітніх галузей для 3-4-х класів

У початковому курсі мовно-літературної освіти виділено такі змістовні лінії:

«Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа»,

«Досліджуємо мовні явища». Змістові лінії реалізуються через такі інтегровані курси і навчальні предмети:

клас – інтегрований курс «Навчання грамоти»,
клас – навчальні предмети «Українська мова», «Читання»,

3,4 класи –навчальні предмети «Українська мова», «Літературне читання».

Освітня галузь «Іншомовна» реалізується через окремий предмет – «Іноземна мова» (англійська).

Освітня галузь «Математична» реалізується через окремий предмет, відповідно, - "Математика". Реалізація мети і завдань початкового курсу математики здійснюється за такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні фігури»,

«Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні задачі і дослідження».

Освітні галузі «Природнича», «Соціальна і здоров’язбережувальна», «Громадянська та історична». Зазначені освітні галузі в інтегрованому курсі «Я досліджую світ» за різними видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, в процесі проектної діяльності)за активного використання міжпредметних зв’язків, організації різних форм взаємодії учнів. Для розв'язання учнями практичних завдань у життєвих ситуаціях залучаються навчальні результати з інших освітніх галузей.

Освітня галузь «Інформатична» реалізується через окремий предмет, відповідно, -

«Інформатика» з 2 класу.

Зміст технологічної освітньої галузі реалізується через навчальний предмет «Дизайн і технології». Реалізація мети і завдань навчального предмета здійснюється за такими змістовими лініями: «Інформаційно-комунікаційне середовище», «Середовище проектування», «Середовище техніки і технологій», «Середовище соціалізації».

Освітня галузь «Фізкультурна» реалізується окремим предметом «Фізична культура», мета і завдання якого реалізуються за такими змістовими лініями: «Рухова діяльність»,

«Ігрова та змагальна діяльність».

Мистецька освітня галузь реалізується через предмети вивчення за окремими видами мистецтва: музичне мистецтво, образотворче мистецтво за умови реалізації упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі.

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

1. Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Освітня програма (назва закладу освіти) передбачає досягнення учнями результатів навчання (формування компетентностей), визначених Державним стандартом. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель в рамках кожної освітньої галузі. Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовними лініями з урахуванням вимог до обов’язкових

результатів навчання здобувачів освіти

ВИМОГИ

до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти

(з додатку до Державного стандарту початкової освіти)

https://docs.google.com/document/d/1qbdAXOzueliytgDiUHjJZpiZUEDDcL8i/edit?usp=sharing&ouid=101333370267876966802&rtpof=true&sd=true

з Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти 1-4 класів в (назва закладу освіти) здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністрації.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2-х класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4-х класах застосовується формувальне і підсумкове (рівневе) за навчальних досягнень оцінювання (рішення педагогічної ради від 30.08.2024 протокол №1).

Відповідно до пункту 28 Державного стандарту початкової освіти отримання даних, їх аналіз та формулювання суджень про результати навчання учнів здійснюють у процесі:

Формувального оцінювання, яке має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування

програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях (накази МОНУ від 13.07.2021 №813 «Про методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 –х класів закладів загальної середньої освіти», від 15.05.2023 №563 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні»).

Підсумкового оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою. Основою для підсумкового оцінювання результатів навчання за рік є результати виконання тематичних діагностувальних робіт, записи оцінювальних суджень про результати навчання, зафіксовані на носіях зворотного зв’язку з батьками, спостереження вчителя у процесі формувального оцінювання.

Формувальне оцінювання в 1-4 класах (назва закладу освіти) педагоги здійснюють з метою отримання інформації про досягнення учнів задля прийняття рішень про наступні кроки в навчанні як учителем, так і учнем. Формувальне оцінювання здійснюється шляхом:

постійного педагогічного спостереження учителя за навчальною та іншими видами діяльності учнів та коментарів самого учня, інших учнів, учителя;
застосування різних прийомів отримання зворотного зв’язку щодо сприйняття, розуміння, застосування учнями навчального матеріалу;
визначення динаміки нарощування якісних показників результатів навчання у поточній навчальній діяльності;
поточного аналізу змістового накопичення учнівського портфоліо; самооцінювання та взаємооцінювання результатів навчання учнів; співбесід із батьками учнів задля врахування їх думки щодо особистісного розвитку та соціалізації тощо.

Оцінювання особистих досягнень учнів відбувається вербально відповідно до шкали оцінювання у свідоцтві досягнень: має значні успіхи; демонструє помітний прогрес; досягає результату з допомогою вчителя; потребує значної уваги і допомоги.

Вербальні оцінки (1-2-і класи), (3-4-і класи) особистісних досягнень фіксуються у свідоцтві досягнень.

До здобувачів освіти, які навчаються за Державним стандартом початкової освіти (сімейна форма навчання), застосовується формувальне (не рідше ніж тричі на рік) та завершальне (підсумкове) оцінювання, а також атестація. Формувальне оцінювання відбувається шляхом спостереження за здобувачем освіти у різних видах навчальної діяльності або за допомогою інших засобів формувального оцінювання. Формувальне та завершальне (підсумкове) оцінювання відбувається за спільної участі педагогічного працівника та одного з батьків і може бути організовано в освітньому середовищі, звичному для здобувача освіти.

1. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за програмою

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»), враховуючи досягнення попереднього етапу розвитку особи.

Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності тощо. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

З 1 вересня 2024 року набула чинності норма максимальної наповнюваності початкових класів державних і комунальних закладів загальної середньої освіти. Згідно частини першої та другої статті 12 Закону України «Про повну загальну середню освіту», максимальна кількість в перших класах може становити не більше ніж 24 учні. Наповнюваність класів, школярі, які вчаться за індивідуальною (сімейною формою

навчання), може бути більшою за 24 учні (для перших класів) та за 30 учнів (для інших класів). Ця норма чинна під час дії воєнного стану.

1. Перелік освітніх програм для 1-4 класів

Освітні програми для 1-2 та 3-4 класів затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 року № 743 (Таблиця 6).

Таблиця 6

№ з/п	Освітня галузь	Назва навчального предмета/ інтегрованого курсу	Освітня програма
1.	Мовно- літературна освітня галузь	Українська мова. Навчання грамоти (1 клас) Українська мова (2 клас) Читання (2 клас).	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я. 1-2 клас.
1.		Українська мова. Літературне читання (3,4 клас)	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я. 3-4 клас.
2.		Іноземна мова (англійська)	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я. 1-2 клас. Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я. 3-4 клас.
3.	Математична освітня галузь	Математика	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я. 1-2 клас. Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я. 3-4 клас.
4.	Природнича освітня галузь	Я досліджую світ	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я. 1-2 клас. Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я. 3-4 клас.
5.	Громадянська та історична освітня галузь		Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я. 1-2 клас. Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я. 3-4 клас.
6.	Соціальна та здоров’язбере жувальна освітня галузь		Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я. 1-2 клас. Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я. 3-4 клас.
7.	Технологічна освітня галузь	Дизайн і технології	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я. 1-2 клас. Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я. 3-4 клас.
8.	Інформатична освітня галузь	Інформатика	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я. 1-2 клас. Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я. 3-4 клас.
9.	Мистецька освітня галузь	Музичне мистецтво. Образотворче мистецтво	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я. 1-2 клас. Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я. 3-4 клас.
10.	Фізкультурна освітня галузь	Фізична культура	Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я. 1-2 клас. Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я. 3-4 клас.

РОЗДІЛ 3

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ НУШ (5-8- КЛАСИ)

1. Загальні положення

Освітня програма для базової середньої освіти НУШ (5-8-мі класи) (далі - освітня програма) розроблена на виконання законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти (далі – Державний стандарт), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898, зі змінами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2022 року № 972, на основі Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 09 серпня 2024 року №1120 «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти», Положення про інституційну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 23 квітня 2019 року №536, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 травня 2019р. за №547/33518. Освітня програма окреслює обов’язкові та рекомендовані підходи до Чернятинського ліцею та використання ним в освітній діяльності освітніх програм на кожному циклі (адаптаційний цикл та цикл базового предметного навчання) базової середньої освіти.

Освітня програма для 5-8-х класів, що реалізується в комунальному закладі

спрямована на:

-формування в учнів сучасної наукової картини світу;

- виховання працьовитості, любові до природи;

-розвиток в учнів національної самосвідомості;

-формування людини та громадянина, які прагнуть до вдосконалення та перетворення -суспільства;

-інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;

-рішення задач, формування загальної культури особистості, адаптації особистості до

- життя в суспільстві;

-виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних -традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави;

-створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння -професійних освітніх програм;

- формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо

. Мета освітньої програми: реалізація предметного і надпредметного змісту навчання,

що забезпечує розвиток здібностей дитини, становлення її як повноцінної, соціально активної, конкурентноздатної особистості, яка володіє ключовими компетентностями (вільне володіння державною мовою; здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; математична компетентність; компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційність; екологічна компетентність; інформаційно-комунікаційна компетентність; навчання впродовж життя; громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей; культурна компетентність; підприємливість та фінансова грамотність); забезпечення діяльнісної спрямованості навчання, яке передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практичну його спрямованість; реалізацію в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків; наскрізних ліній, що є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; зосередження педагогічного колективу на цілеспрямованості, системності і єдності діяльності в змісті освіти.

Модель випускника Нової української школи – це необхідна основа для сміливих і успішних кроків у своє майбутнє.

Реалізація освітньої програми (назва закладу освіти) для 5-8-х класів здійснюється через забезпечення в освітній діяльності таких принципів: гуманізм як норма поваги до особистості та основа побудови партнерського спілкування з дитиною; інтеграційні засади побудови та організації освітнього процесу; визнання самоцінності кожного вікового періоду та орієнтація на вікові особливості; створення сприятливих умов для формування і розвитку у дитини пізнавальних, психічних процесів, належної спрямованості на активність у соціумі, конструктивних мотивів поведінки, самосвідомості, позитивної самооцінки, самоповаги та шанобливого ставлення до тих, хто її оточує; урахування індивідуальних інтересів, здібностей, темпу розвитку дитини.

Завдання освітніх ліній у 5-8-х класах реалізуються на основі тематичного планування за принципом методичного конструктора та інтегрованого підходу до змісту та організації освітньої діяльності. Побудова освітнього процесу на засадах інтегрованого підходу забезпечує єдність та взаємопов’язаність усіх освітніх ліній у кожній темі, що реалізується як цілісна змістова та діяльнісна одиниця освітнього процесу. Цілісне бачення та структура тематичних циклів, за якими будується освітній процес, відображаються в плануванні за принципом методичного конструктора.

Зберігаючи наступність із початковою школою учителями (назва закладу освіти) забезпечується подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формується здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховується ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури й шанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Зміст освітньої програми (назва закладу освіти) ґрунтується на компетентнісному підході до навчання і передбачає активне конструювання знань та формування умінь, уявлень здобувачів освіти через досвід практичної діяльності, що забезпечує формування в учнів 5- 8-х класів ключових компетентностей, зазначених у статті 12 Закону України «Про освіту», а саме:

вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
спілкування іноземними мовами (англійською та німецькою), що передбачає їх активне використання в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади; можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміння важливості збереження природи для сталого розвитку суспільства;
інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
навчання упродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів активної навчально- пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість.

З урахуванням поетапного переходу (назва закладу освіти) на здійснення діяльності за новим Державним стандартом, освітня програма 5-8-х класів розроблена на основі Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (наказ МОН від 19.02.2021 No235) (зі змінами від 09.08.2024 No 1120 «Про внесення змін до типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти»).

1. Загальний обсяг навчального навантаження

Загальний обсяг навчального навантаження для здобувачів освіти 5-6 класів (адаптаційний цикл базової середньої освіти) та 7-8 класів (цикл базового предметного навчання базової середньої освіти) (назва закладу освіти) сформовано відповідно до Додатку 1 для закладів з навчанням українською мовою Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом МОН України від 19.02.2021 №235 (зі змінами згідно наказу МОН України від 09.08.2024 № 1120 «Про внесення змін до типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти»).

Розподіл навчального навантаження здійснено за освітніми галузями та роками навчання. Мінімальну й максимальну кількість навчальних годин за освітніми галузями й роками навчання визначено відповідно до базових навчальних планів базової середньої освіти (додаток 23 Державного стандарту).

Керуючись показниками загальної кількості навчального навантаження, визначеними в Додатку 1 за галузями, (назва закладу освіти) визначає обсяг фактичного річного навантаження для 5-7 класів:

Загальний обсяг навчального навантаження для 5-8-х класів (назва закладу освіти)

Назва освітньої галузі	Навчальне навантаження	Кількість годин 5 клас	Кількість годин 6 клас	Кількість годин 7 клас	Кількість годин 8 клас
Мовно-літературна	На тиждень	13	13	12,5	11
Мовно-літературна	На рік	455	455	437,5	385
Математична	На тиждень	5	5	5	4,5
Математична	На рік	175	175	175	157,5
Природнича	На тиждень	2	4	7	8
Природнича	На рік	70	140	245	280
Соціальна та здоров’язбережувальна	На тиждень	2,5	2,5	1,5	2
Соціальна та здоров’язбережувальна	На рік	87,5	87,5	52,5	70
Громадянська та історична	На тиждень	1,5	2	3	3
Громадянська та історична	На рік	52,5	70	105	105
Технологічна	На тиждень	2	2	1	1
Технологічна	На рік	70	70	35	35
Інформатична	На тиждень	1	1,5	1	1,5
Інформатична	На рік	35	52,5	35	52,5
Мистецька	На тиждень	1	1	1	1
Мистецька	На рік	35	35	35	35
Фізична культура	На тиждень	3	3	3	3
Фізична культура	На рік	105	105	105	105
Усього	На тиждень	28+3	31+3	32+3	32+3
Усього	На рік	1085	1190	1225	1225
Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи)	На тиждень	31	34	35	35
	На рік	1085	1190	1225	1225
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, вибіркових освітніх компонентів, проведення індивідуаль них консультацій та групових занять	На тиждень	0	0	0	1
	На рік	0	0	0	35
Гранично допустиме навантаження учнів	На тиждень	28	31	32	33
Гранично допустиме навантаження учнів	На рік	980	1085	1120	1155

1. Річні навчальні плани для 5-8-х класів

Річні навчальні плани для 5-8 класів розроблені на основі Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом МОН України від 19.02.2021р. № 235 (зі змінами згідно наказу МОН України від 09.08.2024

№ 1120 «Про внесення змін до типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти»).

Перелік навчальних предметів укладено за такими освітніми галузями:

- - Мовно-літературна
  - Математична
  - Природнича
  - Соціальна і здоров’язбережувальна
  - Громадянська та історична
  - Інформатична
  - Технологічна
  - Мистецька
  - Здоров’я і фізична культура

Перехід (назва закладу освіти) до вивчення предмета «Громадянська освіта» у 7 класі відповідно до модельної програми «Громадянська освіта. 6–9 клас» (авт. Васильків І. Д., Кравчук В. М., Танчин І. З.), рекомендованої Міністерством освіти і науки України наказом від 19.12.2024 № 1768, обґрунтовується тим, що на сьогодні в нормативно-правовому полі України не існує затвердженої МОН окремої модельної програми з громадянської освіти, яка б починалася виключно з 7 класу – початку циклу базового предметного навчання базової середньої освіти. Згідно з Державним стандартом базової середньої освіти (постанова КМУ № 898 від

30.09.2020):

базова середня освіта поділяється на два цикли:

адаптаційний (5–6 класи) — інтегровані курси;
базового предметного навчання (7–9 класи) — окремі предмети.

освітня галузь «Громадянська та історична освітня галузь» передбачає послідовне формування громадянських компетентностей. Інтегрований курс у 5–6 класах за модельною програмою «Україна і світ: вступ до історії України та громадянської освіти» (наказ МОН №795 від 12.07.2021) забезпечує вступ і базову підготовку в межах громадянської компетентності, але не є окремим предметом «Громадянська освіта». На момент початку 7 класу (з 2025/2026 навчального року) відсутня затверджена МОН програма з громадянської освіти, що починалася б саме з 7 класу. Тому для забезпечення безперервності, наступності та системності у формуванні громадянських компетентностей логічним і нормативно обґрунтованим рішенням є: перехід до модельної програми «Громадянська освіта. 6–9 клас», рекомендованої МОН (наказ №1768 від 19.12.2024). Програма є наскрізною: охоплює 6–9 класи та передбачає розгортання ключових понять і умінь упродовж чотирьох років. Вона адаптивна: розділи, передбачені для 6 класу, учні частково опановують через інтегрований курс у 5–6 класах (як вступ). Перехід на програму з 7 класу не створює розриву, оскільки програма дозволяє гнучке застосування відповідно до рівня сформованості компетентностей на момент старту.

Варіативна складова навчального плану (назва закладу освіти) визначена самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення (назва закладу освіти) і відображається в річному навчальному плані (назва закладу освіти).

Варіативність змісту базової середньої освіти реалізується через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь, а саме:

Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.

1. Перелік модельних навчальних програм

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних модельних навчальних програмах.

Освітня галузь, назва предмета	Модельні навчальні програми для 5-8-х класів НУШ
Освітня галузь, назва предмета	назва	автор(и)
Мовно-літературна
Українська мова	Модельна навчальна програма «Українська мова. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти; Модельна навчальна програма «Українська мова. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти.	Заболотний О.В., Заболотний В.В., Лавринчук В.П., Плівачук К.В., Попова Т.Д.; Заболотний О. В., Заболотний В. В., Лавринчук В. П., Плівачук К. В., Попова Т. Д.
2. Українська література	Модельна навчальна програма «Українська література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти; Модельна навчальна програма «Українська література. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти.	Архипова В.П., Січкар С.І., Шило С.Б. Яценко Т. О., Пахаренко В. І., Слижук О. А., Тригуб І. А.
3. Зарубіжна література	Модельна навчальна програма «Зарубіжна література. 5–9 класи» для закладів загальної середньої освіти.	Ніколенко О. М., Ісаєва О. О., Клименко Ж. В., Мацевко- Бекерська Л. В., Юлдашева Л. П., Рудніцька Н. П., Туряниця В. Г., Тіхоненко С. О., Вітко М. І., Джангобекова Т. А.
4. Іноземна мова (англійська)	Модельна навчальна програма «Іноземна мова 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти	Редько В. Г., Шаленко О. П., Сотникова С. І., Коваленко О. Я., Коропецька І. Б., Якоб О. М., Самойлюкевич І. В., Добра О. М., Кіор Т. М.
5. Друга іноземна мова (німецька)	Модельна навчальна програма «Друга іноземна мова. 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти	Редько В. Г., Шаленко О. П., Сотникова С. І., Коваленко О. Я., Коропецька І. Б., Якоб О. М., Самойлюкевич І. В., Добра О. М., Кіор Т. М., Мацькович М. Р., Глинюк Л. М., Браун Є. Л.
Математична
1. Математика	Модельна навчальна програма «Математика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти	Істер О.С.
2. Алгебра	Модельна навчальна програма «Алгебра. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти	Істер О.С.
3. Геометрія	Модельна навчальна програма «Геометрія. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти	Істер О.С.
Природнича
1. Пізнаємо природу	Модельна навчальна програма «Пізнаємо природу». 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти	Біда Д.Д., Гільберг Т.Г., Колісник Я.І.
2. Біологія	Модельна навчальна програма «Біологія. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти	Соболь В. І.
3. Географія	Модельна навчальна програма «Географія. 6-9 класи» для закладів загальної середньої освіти	Кобернік С. Г., Коваленко Р. Р., Гільберг Т. Г., Даценко Л. М.
4. Фізика	Модельна навчальна програма «Фізика. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти	Кремінський Б. Г., Гельфгат І. М., Божинова Ф. Я., Ненашев І. Ю., Кірюхіна О. О.
5. Хімія	Модельна навчальна програма «Хімія. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти	Григорович О. В.
Громадянська та історична освіта
1. Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти (інтегрований курс)	Модельна навчальна програма «Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти. 5–6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти	Власова Н.С., Желіба О.В., Кронгауз В.О., Секиринський Д.О., Щупак І.Я.
2. Історія: Україна і світ (інтегрований курс)	Модельна навчальна програма «Історія: Україна і світ. 7–9 класи (інтегрований курс)» (варіант 1) для закладів загальної середньої освіти	Секиринський Д.О., Власова Н.С., Желіба О. В. Кронгауз В.О., Щупак І.Я.
3. Громадянська освіта	Модельна навчальна програма «Громадянська освіта. 6–9 клас» для закладів загальної середньої освіти	Васильків І. Д., Кравчук В. М., Танчин І. З.
Соціальна та здоров’язбережувальна
1. Здоров’я, безпека та добробут	Модельна навчальна програма «Здоров’я, безпека та добробут. 5–6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти	Воронцова Т. В., Пономаренко В. С., Лаврентьєва І. В., Хомич О. Л.
2. Здоров’я, безпека та добробут	Модельна навчальна програма «Здоров’я, безпека та добробут. 7-9 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти	Воронцова Т. В., Пономаренко В. С., Андрук Н. В., Лаврентьєва І. В., Хомич О. Л.
3. Етика	Модельна навчальна програма «Етика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти	Пометун О.І., Ремех Т.О., Кришмарел В.Ю.
4. Підприємництво і фінансова грамотність	Модельна навчальна програма «Підприємництво і фінансова грамотність. 8-9 класи» для закладів загальної середньої освіти	Панченко С. Ю.
Технологічна
1. Технології	Модельна навчальна програма «Технології 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти	Ходзицька І.Ю., Горобець О.В., Медвідь О.Ю., Пасічна Т.С, Приходько Ю.М.
2. Технології	Модельна навчальна програма «Технології. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти	Ходзицька І. Ю., Горобець О. В., Медвідь О. Ю., Пасічна Т. С., Приходько Ю. М.
Інформатична
Інформатика	Модельна навчальна програма «Інформатика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти; Модельна навчальна програма «Інформатика. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти	Ривкінд Й.Я., Лисенко Т.І., Чернікова Л.А., Шакотько В.В.; Ривкінд Й.Я., Лисенко Т.І., Чернікова Л.А., Шакотько В.В.
Мистецька
Мистецтво	Модельна навчальна програма «Мистецтво. 5-6 класи» (інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти; Модельна навчальна програма «Мистецтво. 7-9 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти	Масол Л.М., Просіна О.В.; Масол Л. М.
Фізична культура
Фізична культура	Модельна навчальна програма «Фізична культура. 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти	Баженков Є. В., Бідний М. В., Ребрина А. А., Данільченко В. О., Коломоєць Г. А., Дутчак М. В.

1. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти НУШ

Навчання за освітньою програмою можуть розпочинати учні й учениці, які на момент зарахування (переведення) до закладу освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом встановленого зразка (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про початкову освіту).

Визнання результатів навчання здобувачів освіти, які в умовах воєнного стану вимушено виїхали за межі України та повернулися в Україну, здійснюється в порядку, визначеному педагогічною радою (назва закладу освіти), із урахуванням рекомендацій Міністерства освіти i науки України (наказ МОН від 02.08.2024 №1093).

Визнання результатів навчання здобувачів освіти із числа внутрішньо переміщених осіб здійснюється на основі довідки a6o іншого документа, виданого закладом освіти, у якому дитина здобувала освіту за місцем тимчасового перебування.

У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року. Для проведення оцінювання наказом директора ліцею створюється комісія, затверджується її склад (голову та членів комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів. Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 15 лютого 2023 року №165), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2023 р. за №359/39415.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

1. Опис інструментарію оцінювання

Система оцінювання має на меті допомогти вчителеві конкретизувати навчальні досягнення учнів і надати необхідні інструменти для впровадження об’єктивного й справедливого оцінювання результатів навчання.

Оцінювання навчальних досягнень учнів (назва закладу освіти) здійснюється відповідно Рекомендаціям щодо оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України 02 серпня 2024 № 1093.

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є формувальне оцінювання, підсумкове оцінювання та державна підсумкова атестація.

Формувальне оцінювання спрямоване на відстеження динаміки навчального поступу учнів, визначення їхніх навчальних (освітніх) потреб і скерування освітнього процесу на підвищення ефективності навчання з урахуванням встановлених результатів навчання.

У формувальному оцінюванні, зокрема для самооцінювання та взаємооцінювання, учителями (назва закладу освіти) використовуються інструменти з орієнтовного переліку.

Здобувачі освіти за сімейною (домашньою) формою (крім тих, які навчаються за Державним стандартом початкової освіти) проходять оцінювання навчальних досягнень не рідше ніж 4 рази на рік, у тому числі підсумкове (семестрове/піврічне та річне), а також атестацію.. Завдання для підсумкового оцінювання та атестації здобувачів освіти складає заклад освіти з урахуванням очікуваних результатів навчання, встановлених в освітній програмі та навчальних програмах з окремих предметів, а також особливостей засвоєння освітньої програми, визначених індивідуальним навчальним планом.

Таблиця 11

ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК

ІНСТРУМЕНТІВ ФОРМУВАЛЬНОГО ОЦІНЮВАННЯ

№	Назва	Опис інструмента
1	Аналіз портфоліо	Учитель проводить перевірку рівня навчальних досягнень за допомогою портфоліо учня. Портфоліо – це підібрані учнем роботи із зазначенням дати, призначення яких – розповісти історію учнівських досягнень або
		поступу. Портфоліо містить особисті роздуми учня з поясненнями, чому обрано ту чи ту роботу і як саме вона показує досягнення цілей навчання.
2	Відповідь хором	Учні одночасно усно реагують на певну репліку. Це може бути відповідь на запитання, висловлення згоди чи незгоди із запропонованим твердженням, повторення сказаного вчителем тощо.
3	Візьми і передай	Проводиться спільна групова робота, яку використовують, щоб поділитися думками або зібрати інформацію від кожного учасника групи; учні записують відповіді, потім передають вправо, додають власну відповідь на іншому аркуші і продовжують, доки їхній папірець обійде всю групу і знову повернеться до них. Потім обговорюють результати в групі.
4	Внутрішнє / зовнішнє коло	Учитель пропонує учням стати у два кола, внутрішнє та зовнішнє, обличчям одне до одного. Учні, що стоять навпроти, ставлять одне одному запитання, які вони попередньо написали. Зовнішнє коло рухається і утворюються нові пари. Потім процедура повторюється.
5	Газетний заголовок	Учні вигадують газетний заголовок, який може бути написаний до теми, яку вивчають та передають основну ідею події
6	Гра в кубик	Учитель показує 6 запитань до уроку. Об’єднує учнів у групи по 4. У кожної групи є один кубик. Кожен кидає кубик та відповідає на запитання з відповідним номером. Якщо номер випав більш ніж один раз, учень може доповнити попередню відповідь або кинути кубик ще раз. Відповіді можна записувати
7	Доповни думку	Учитель проводить письмову перевірку розуміння стратегії, коли учні заповнюють пропуски у пропонованому твердженні.
8	Есе «хвилинка»	Учитель задає питання для есе на одну хвилину– це конкретне питання з орієнтацією на очікуваний(і) результат(и) навчання, на яке можна відповісти за одну- дві хвилини.
9	Запис у журнал	Учні записують у свій журнал або зошит розуміння предмету, поняття або те, що вони вивчили на уроці. Вчитель переглядає записи, щоб дізнатися чи зрозумів учень певну тему, урок, поняття або вивчене.
10	Записні книжки учнів	Інструмент для учнів для відстежування навчального поступу: куди я рухаюся? де я зараз? як туди дістатися?
11	Збір ідей	Учитель ставить запитання або дає завдання. Учні самостійно відповідають на аркуші паперу, зазначаючи не менше трьох думок / відповідей / тверджень. Учні, що завершили, встають. Вчитель звертається до певного учня і просить його поділитися записаними ідеями. Учні викреслюють пункти, попередньо озвучені однокласниками і сідають, коли в них на аркушах закінчилися всі записані ідеї, незалежно від того, чи вони були озвучені саме ними. Вчитель продовжує опитувати учнів, доки сядуть усі.
12	З-Х-В та ЗХВ+	Учні відповідають групами, в парах або індивідуально на запитання вчителя «Що ми вже знаємо?» (З), «Що ми хотіли б дізнатися?» (Х) та «Що вже вивчили за темою?» (В). Плюс (+). Учні класифікують отримані знання за допомогою концептуальної карти або наочної схеми, яка відображає ключову інформацію. Потім кожен учень записує короткий підсумок (на один абзац) про вивчене.
13	Картка на вихід	Письмові відповіді учнів на запитання на картках, які учням роздають наприкінці уроку, після завершення певного виду роботи, теми тощо.
14	Концептуальна карта	Учителем впроваджується будь-яка можлива форма схематичної наочності, яка допомагає учням побачити взаємозв'язки між поняттями за допомогою побудованих схем ключових слів, що позначають такі поняття.
15	Найзаплутаніший (або найясніший) момент	Варіант однохвилинки. Учитель запитує учнів (в кінці уроку або під час паузи, яка утворилася після пояснення теми): «Який найбільш заплутаний момент» сьогоднішнього заняття?» або «Що вам здалося незрозумілим у понятті « »?
16	Перевірка неправильного розуміння	Учитель надає учням поширені або передбачувані помилкові твердження з певної теми, щодо певного принципу або процесу і запитує, чи згодні вони з цим чи ні та чому. Учні мають дати аргументовані відповіді. Перевірка неправильного розуміння може також застосовуватися у формі тесту з декількома варіантами відповіді або гри «правильно-неправильно».
17	Перефразування	Учні мають висловити основну ідею уроку чи щойно поясненої теми.
18	Підбиття підсумків	Учителем проводиться форма роздумів одразу після певного виду роботи.
19	Підказка за аналогією	Учні мають сформулювати думку на основі підказки- аналогії: (певне поняття, принцип або процес) виглядає як тому що .
20	Підсумок А-Б-В	Кожному учневі в класі учитель присвоює окрему літеру алфавіту, а він обирає слово, яке починається на цю літеру та пов'язане з вивченою темою.
21	Підсумок або питання на картках	Учитель час від часу роздає картки й просить учнів писати з обох сторін за такими правилами: (Один бік) на підставі вивченого (теми, розділу), опишіть основну велику ідею, яку ви зрозуміли, у формі короткого висновку. (Другий бік) запишіть те, що ви ще не повністю зрозуміли у вигляді твердження або запитання.
22	Підсумок одним реченням	Учитель пропонує учням написати підсумкове речення, яке відповідає на запитання «хто», «що», «де», «коли», «чому», «як» щодо певної теми.
23	Підсумок одним словом	Учні мають обрати з-поміж наведених варіантів (або запропонувати самостійно) слово, яке найкраще підсумовує тему.
24	Подумай – запиши – обговори в парі – поділися	Учні обдумують відповідь самостійно, записують її, об’єднуються в пари та обговорюють відповідь із партнерами, а потім озвучують її всьому классу.
25		Учитель ставить учням запитання. Учні самостійно
	Подумай – розкажи в		формулюють відповіді протягом визначеного часу, потім повертаються кожен до свого партнера та надають йому відповідь. Учитель викликає декілька пар на вибір, які озвучують свої відповіді у класі.
26	Пригадай – підсумуй – запитай – пов’яжи за 2 хвилини (ППЗП2)		За дві хвилини учні повинні пригадати та назвати у правильному порядку найважливіші ідеї, отримані на попередньому занятті; за дві хвилини підсумувати ці пункти одним реченням, записати одне основне запитання, на яке вони хочуть отримати відповідь та знайти одну прив'язку цього матеріалу до основної теми предмету чи курсу за вибором
27	Рішення-рішення		Учитель висловлює певну думку, потім просить учнів зайняти сторону, що відповідає їхній думці з цієї теми і поділитися аргументацією. Учні можуть змінювати сторону після обговорення.
28	Самооцінювання		Процес, під час якого учні збирають дані про власне навчання, аналізують що саме відображує їхні успіхи в досягненні навчальних цілей та планують наступні кроки.
29	Семінар за Сократом		Учні ставлять питання одне одному з певного важливого питання або теми. Питання ініціюють розмову, яка триває як серія відповідей та додаткових запитань.
30	Сигнали руками		Учні на прохання вчителя показують визначені сигнали рукою, щоб повідомити про рівень розуміння певного поняття, принципу або процесу: «Розумію і можу пояснити» (наприклад, великий палець вгору). «Ще не зовсім розумію » (наприклад, великий палець вниз). «Не впевнений щодо » (наприклад, помахати рукою)
31	Скажи щось		Учні по черзі обговорюють у групі певний прочитаний розділ або переглянуте відео.
32	Сортування слів		Учитель роздає учням набір словникових термінів, які вони сортують за заданими або створеними ними категоріями.
33	Спінер ідей		Учитель створює спінер, розділений на 4 сектори з написами «Спрогнозуй», «Поясни», «Підсумуй», «Оціни». Після пояснення нового матеріалу вчитель крутить спінер та просить учнів відповісти на запитання залежно від місця зупинки спінера. Наприклад, спінер зупиняється на секторі «Підсумуй», тоді вчитель може сказати: «Назви ключові поняття, про які щойно йшлося»
34	Спостереження		Учитель готує протокол спостереження за списком учнів у класі, де буде зазначено, за якими саме очікуваними результатами він буде спостерігати. Рухаючись класом, він спостерігає за учнями, коли вони працюють, і робить необхідні записи та позначки в протоколі спостереження.
35	Тестування		За допомогою тестування вчитель перевіряє опанування учнями фактичної інформації, понять за типами тестових завдань: Декілька правильних варіантів Правильно/Неправильно Коротка відповідь Знайди відповідність Розширена відповідь
36	Трикутна призма (червоний, жовтий, зелений)		Учитель проводить з учнями зворотний зв'язок.Учні показують колір, що відповідає рівню розуміння.
37	Усне опитування		Учитель пропонує учнями відповісти на запитання, наведені нижче: Чим це схоже на/відрізняється від ? Які характерні риси/елементи ? Як іще можна показати/проілюструвати ? У чому полягає головна ідея, ключова концепція, мораль ? Як стосується ? Які ідеї / деталі можна додати до ? Наведіть приклад ? Що не так з ? Який висновок ви могли б зробити з ? Які висновки можна зробити з ? На яке питання ми намагаємося відповісти? Яку проблему ми намагаємося вирішити? Що ви можете сказати про ? Що може статися, якщо ? Які критерії можна взяти для оцінки ? Які докази підтверджують ? Як ми можемо довести / підтвердити ? Як це можна розглядати з точки зору ? Які альтернативи слід розглянути? Який підхід/стратегію ви могли б використати для ?
38	Учнівська конференція		Учитель проводить бесіду з кожним учнем особисто для перевірки рівня розуміння.
39	Хто швидше?		Учитель пропонує учням провести роботу в парі – слухач і ведучий. Обидва знають категорію (тему), однак ведучий стоїть спиною до дошки / екрану. З'являються слова на задану тему, слухач дає підказки, а ведучий намагається вгадати слово. Пара, яка завершила першою, встає.
40	Швидкий запис		Учитель пропонує учням відповісти за 2-10 хвилин на відкриті запитання або твердження.
41	Шкала Лайкерта		Учитель наводить 3-5 тверджень, які явно не є істинними або помилковими, але дещо спірними. Мета полягає в тому, щоб допомогти учням подумати над текстом, а потім обговорити його з однокласниками. Наприклад, «Герой (ім'я) не повинен був робити (що саме).» повністю погоджуюся не погоджуюся погоджуюся повністю погоджуюся
42	3-2-1		Учні виконують такі варіанти завдань, визначаючи за прочитаним текстом: три речі, які ви дізналися, два цікаві факти, одне питання, що залишилося; три ключові слова, дві відмінності між _, один вплив на _; три важливі факти, дві цікаві ідеї, одне уявлення про себе як учня; три нові терміни, дві нові ідеї, одна річ, яку потрібно обдумати; три питання до тексту (незнайомі слова або незрозумілі ідеї), два прогнози за текстом (що станеться далі, враховуючи вже прочитане), знайдіть один зв'язок у тексті (з тим, що ви вже знали або випробували)
43	Трихвилинна пауза		Учитель проводить трихвилинну паузу, що дає змогу учням зупинитися, обміркувати певні представлені явища та ідеї, прив'язати їх до вже наявних знань або досвіду та запрошує учнів до їх роз'яснень. Я змінив(ла) ставлення до.... Я більше дізнався(лася) про... Мене здивувало... Я почувався(лася)...
44	Є питання, в кого є відповідь?		Учитель робить два набори карток. Перший набір має запитання за певним розділом навчання. У другому наборі містяться відповіді. Учитель роздає картки з відповідями учням, а потім він або учень зачитує класу питання на картці. Всі учні перевіряють свої картки з відповідями, щоб знайти правильну
45	Лідер за номером		Учні об’єднуються в групи по чотири і кожному члену групи присвоюється номер. Учитель ставить питання / проблему і всі чотири учні її обговорюють. Вчитель називає номер і відповідний учень у кожній групі відповідає

Підсумкове оцінювання показує результат навчання та розвитку.

Під час оцінювання результатів навчання важливо враховувати дотримання здобувачами освіти принципів академічної доброчесності (самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання; покликання на джерела інформації в разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей).

У разі порушення учнями принципів академічної доброчесності, зокрема, списування (виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання під час певного виду навчальної діяльності), учитель/учителька може ухвалити рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності і запропонувати учню/учениці повторне проходження оцінювання.

Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учнівства та його батьків (або осіб, що їх замінюють). Інформування батьків про результати навчання може відбуватися під час індивідуальних зустрічей, шляхом записів оцінювальних суджень у носіях зворотного зв’язку з батьками, фіксації результатів навчання у свідоцтві досягнень.

У Свідоцтві досягнень виставляють семестрові оцінки за групами результатів. На підставі оцінок за групами результатів виставляють загальну оцінку за семестр з кожного навчального предмета/інтегрованого курсу навчального плану освітньої програми закладу освіти.

Оцінка за семестр може бути скоригованою. Відповідно до п. 3.2. Інструкції з ведення

класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496, у триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів, які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або не були атестовані, звертаються до директора із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій пояснюють причину та необхідність його проведення.

Наказом директора Чернятинського ліцею створюється комісія та затверджується графік і порядок проведення оцінювання. Члени комісії готують завдання, що погоджує педагогічна рада. Комісія ухвалює рішення щодо його результатів та складає протокол. Рішення комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову. У разі, якщо учневі/учениці не вдалося підвищити результати, запис у колонку «Скоригована» у класному журналі не роблять. За результатами оцінювання видає відповідний наказ.

Підсумкове оцінювання за рік не здійснюють. Річну оцінку виставляють на підставі загальних оцінок за І та II семестри або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним оцінок за І та II семестри. Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих досягнень учня і учениці протягом року.

1. Критерії та шкала оцінювання

Оцінювання результатів навчання учнів (назва закладу освіти) здійснюється згідно з вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом на основі компетентнісного підходу. Оцінювання дає інформацію про досягнення результатів навчання на певному етапі освітнього процесу.

Результати оцінювання виражаються в балах (від 1 до 12), відповідно до рішення педагогічної ради (протокол від 30.08.2025 №1).

Оцінювання здійснюється за визначеними критеріями, які дозволяють встановити відповідність між вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначеними Державним стандартом, і фактичними результатами навчання, яких досягай учні.

Загальні критерії оцінювання визначають загальні підходи до встановлення результатів навчання учнів і слугують основою критеріїв оцінювання за освітніми галузями, відповідно до Рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 02.08.2024 №1093 (далі – Рекомендації).

Критерії оцінювання реалізуються за чотирма рівнями (початковий, середній, достатній, високий). Кожний наступний рівень охоплює вимоги до попереднього, а також додає нові.

Критерії оцінювання дають змогу здійснювати оцінювання результатів навчання у 12- бальній шкалі оцінювання.

Опис кожного бала шкали оцінювання подано в додатках Рекомендацій з урахуванням структури компетентності (знання, уміння, цінності, ставлення) і наскрізних у всіх ключових компетентностях умінь (читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно й письмово, критично й системно мислити, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, ухвалювати рішення, розв’язувати проблеми, творчість, ініціативність, здатність співпрацювати з іншими людьми).

Враховуючи ці вимоги, для оцінювання навчальних досягнень учнів учителі ХЛ №141 керуються такими категоріями критеріїв:

розв’язання проблем і виконання практичних завдань із застосуванням знань, що охоплюються навчальним матеріалом;
комунікація (у тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій);
планування й здійснення навчального пошуку, робота з текстовою і графічною інформацією;
рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності.

РОЗДІЛ 4

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ІІ СТУПЕНЯ ПОВНОЇ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ (9-ті КЛАСИ)

1. Загальні положення

Освітня програма базової середньої освіти (назва закладу освіти) (далі - освітня програма) розроблена на виконання Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», відповідно до Положення про інституційну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 23 квітня 2019 № 536, Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 12 квітня 2016 № 8 (у редакції наказу МОН України від 15 лютого 2023 №165), постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», Типової освітньої програми базової середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20 квітня 2018 № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня», на підставі наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня», з урахуванням закону України від 15.03.2022 «Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану».

Освітня програма окреслює рекомендовані підходи до планування й організації ліцеєм єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).

1. Загальний обсяг навчального навантаження

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 9-х класів складає 1260 годин

/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено в річному навчальному плані на 2025/2026 н.р.

Освітня програма дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Освітня програма ІІ ступеня (базова середня освіта) передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову.

1. Навчальний план для 9-х класів

Навчальний план для 9-х класів розроблений на основі Типової освітньої програми для 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018р. № 405.

З метою виконання вимог Державного стандарту річний навчальний план (назва закладу освіти) містить усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчального плану освітньої програми.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань (назва закладу освіти), тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоров'я», а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових річного навчального плану.

Змістове наповнення предмета «Фізична культура» (назва закладу освіти) формує самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій. Предмет «Фізична культура» реалізується за рахунок варіативних модулів, які визначені шляхом опитування учнів у кожному класі: 9-ті класи – легка атлетика, футбол, гімнастика, волейбол, баскетбол.

1. Перелік освітніх галузей

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями: Мови і літератури

Суспільствознавство Мистецтво

Математика Природознавство Технології

Здоров’я і фізична культура

1. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти в 9- х класах у 2025/2026 навчальному році

Згідно із законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Положенням про здобуття повної загальної середньої освіти до здобуття базової середньої освіти в 9-х класах у 2025/2026 н.р. можуть бути зараховані учні, які завершили 8-й клас,

досягли відповідного рівня знань, подали необхідні документи та відповідають віковим та організаційним вимогам, визначеним чинним законодавством України.

Особи з особливими освітніми потребами зараховуються на підставі висновку ІРЦ та індивідуальної освітньої траєкторії.

Особи, які здобували освіту за кордоном, зараховуються після процедури визнання результатів навчання (еквівалентності документів).

1. Перелік навчальних програм

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.. У зазначеному переліку навчальні програми, які мають гриф «Затверджено» Міністерством освіти і науки України й розміщені на офіційному веб-сайті МОНУ.

Таблиця 13

№ з/п	Назва навчальної програми
1.	Української мова. 5-9-і класи. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів (наказ МОН України від 07.06.2017 №804)
2.	Українська література. 5-9-і класи. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів (наказ МОН України від 07.06.2017 № 804)
3.	Біологія. 6-9-і класи. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів (наказ МОН України від 07.06.2017 № 804)
4.	Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Історія України. Всесвітня історія. 5–9 класи» (наказ МОН України від 03.08.2022 №698)
5.	Основи правознавства. 9 клас. Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти (наказ МОН України від 03.08.2022 №698)
6.	Географія. 6-9-і класи. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів (наказ Міністерства освіти і науки України від 03 серпня 2022 року № 698)
7.	Зарубіжна література. 5-9-і класи. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів(наказ МОН України від 07.06.2017 № 804)
8.	Інформатика. 5-9-і класи. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів (наказ МОН України від 07.06.2017 №804)
9.	Математика. 5-9-і класи. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів (наказ МОН України від 07.06.2017 №804)
10.	Мистецтво. 5-9-і класи. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів (наказ МОН України від 07.06.2017 №804)
11.	Основи здоров’я. 6-9-і класи. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів (наказ Міністерства освіти і науки України від 03 серпня 2022 року № 698)
12.	Трудове навчання. 5-9-і класи. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів (наказ МОН України від 07.06.2017 №804)
13.	Фізика. 7-9-і класи. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів (наказ МОН України від 07.06.2017 №804)
14.	Фізична культура. 6-9-і класи. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів (наказ Міністерства освіти і науки України від 03 серпня 2022 року № 698)
15.	Хімія. 7-9-і класи. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів (наказ МОН України від 07.06.2017 №804)
16.	Іноземні мови (німецька). 5-9-і класи. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів (наказ МОН України від 07.06.2017 №804)
17.	Іноземні мови (англійська). 5-9-і класи. Навчальна програма для спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов (наказ МОН України від 07.06.2017 №804)
18.	Харківщинознаство. Програма краєзнавчого курсу за вибором для учнів 8-9-х класів закладів загальної середньої освіти (розглянуто та схвалено вченою радою КВНЗ «ХАНО», протокол від 25.03.2021 №1)

1. Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів. Упродовж навчання здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів освіти у 9-х класах підлягають формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню. Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей учнів, окрім уроку, здійснюватиметься у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з’ясувати рівень сформованості компетентностей. Функцію перевірки та/або оцінювання сформованості компетентностей виконує також навчально-практичне заняття та заняття практикуму. Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток здобувачів освіти; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях. Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

На початку 2025/2026 навчального року Чернятинський ліцей організовує проведення в 9-х класах вхідного оцінювання здобувачів освіти з метою діагностування рівня їх навчальних досягнень за попередній навчальний рік та планування подальшої роботи із систематизації, узагальнення та закріплення навчального матеріалу, що вивчався дистанційно.Загальні підходи до визначення рівня навчальних досягнень учнів 9-х класів та встановлення відповідності між вимогами до знань, умінь і навичок здобувачів освіти та показником оцінки в балах відповідно до рівнів навчальних досягнень (початковий, середній, достатній, високий) в (назва закладу освіти) здійснюються згідно Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13.04.2011 №329.

РОЗДІЛ 5

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ПРОФІЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ІІІ СТУПЕНЯ ПОВНОЇ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ (10-11-ті КЛАСИ)

1. Загальні положення

Освітня програма комунального закладу (назва закладу освіти) ІІІ ступеня (профільна середня освіта) розроблена на виконання законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» та складена на підставі наказів Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня» (в редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 28.11.2019 № 1493 «Про внесення змін до типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня»), від 31.03.2020 №464

«Про внесення змін до типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня», з урахуванням закону України від 15.03.2022 «Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану»/

Основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначених відповідним Державним стандартом вимог до обов’язкових результатів навчання учнів є освітня програма ІІІ ступеня (профільна середня освіта).

Освітня програма ІІІ ступеня (далі - освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами повної загальної середньої освіти обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

1. Загальний обсяг навчального навантаження

Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік: для 10-х класів – 1330 годин/навчальний рік, для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслюється у річному навчальному плані Чернятинського ліцею

1. Навчальний план для 10-11-х класів

Річний навчальний план для 10 та 11-х класів розроблено відповідно до Державного стандарту, з метою його впровадження в частині повної загальної середньої освіти з 01 вересня 2025 року. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів, а також передбачає години на індивідуальні та групові заняття тощо.

Для складання річного навчального плану на 2025/2026 н.р. використовує другий варіант розподілу годин щодо організації освітнього процесу. Другий варіант (додаток 1, додаток 2 відповідно таблиці 2 Типової освітньої програми в редакції наказу МОН України від 28.11.2019 № 1493) містить перелік базових предметів, який включає окремі профільні предмети, що вивчаються на профільному рівні: українська мова

До базових предметів належать: «Українська мова», «Українська література»,

«Зарубіжна література», «Іноземна мова», «Історія України», «Всесвітня історія»,

«Громадянська освіта», «Математика», «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія»,

«Географія», «Фізична культура», «Захист України».

Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів:

базові та вибірково-обов’язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту;
профільні предмети, перелік яких з орієнтовною кількістю тижневих годин подано в Типовій освітній програмі закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої

наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №408 (Таблиця 14), що вивчаються на профільному рівні.

Відповідно до пункту 7, статті 12 Закону України «Про повну загальну середню освіту», ураховуючи потреби учнів, побажання батьків, фахову підготовку педагогічних кадрів на профільному рівні здійснюється вивчення:

- української мови – у 10 -11 класах;

На вивчення предметів на профільному рівні виділені години відповідно до таблиця наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №408.

Кількість навчальних годин для профільних предметів

Таблиця 14

Клас	Українська мова
10-	2-
11-	2

Викладання предмету «Захист України» в 10 та 11-х класах проводитиметься на рівні стандарту згідно модельної навчальної програми «Захист України. Інтегрований курс» для закладів, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (Наказ Міністерства освіти і науки України від 08.08.2024 року № 1116) «Погоджено Міністерством оборони України» (Лист Міністерства оборони України від 24.04.2024 № 220/5643)

За модульним принципом реалізується зміст базового предмета «Біологія і екологія». Розподіл годин між модулями біології і екології здійснюється відповідно до навчальних програм.

Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами («Інформатика», «Технології», «Мистецтво»,

що будуть вивчатися на рівні стандарту. Із запропонованого переліку учні обрали два предмети: «Інформатика» та «Технології», які будуть вивчатися одночасно в 10-х і в подальшому в 11-х класах (години, передбачені на вибірково-обов’язкові предмети, будуть ділитися між двома обраними предметами: «Інформатика» (по 2 години на тиждень), «Технології», (по 1 годині на тиждень).

У процесі складання річного навчального плану адміністрацією враховано, що:

- профіль навчання передбачає можливість вивчення профільних предметів, які

вивчаються на профільному рівні – іноземна мова (англійська) , українська мова, математика (алгебра і початки аналізу, геометрія), алгебра і початки аналізу;

- кількість тижневих годин для вивчення профільних предметів складається з кількості годин, відведених річним навчальним планом на вивчення відповідних базових предметів, і кількості годин, передбачених на профільні предмети;
- залишок навчальних годин, передбачених на вивчення профільних предметів

використовує для підсилення предметів інваріантного складника.

У зв’язку з тим, що входить до мережі «Шкіл сприяння здоров’ю», формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється в рамках предмета «Фізична культура». Предмет «Фізична культура» реалізується за рахунок варіативних модулів, які визначені шляхом опитування учнів у кожному класі – легка атлетика, гімнастика, волейбол, баскетбол, футбол.

Відповідно наказу Міністерства освіти і науки України від 28.11.2019 № 1493 «Про внесення змін до типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня», де вказано орієнтовну кількість годин для вивчення профільних предметів, яку заклад освіти може збільшувати або зменшувати, в навчальний план внесено остаточний розподіл кількості годин на вивчення профільних предметів

Перелік навчальних програм для учнів 10-11-х класів комунального закладу Чернятинського ліцею

№ з/п	Назва навчальної програми	Рівень вивчення
Освітня галузь «Мови і літератури»
1.	Українська мова	Рівень стандарту	«Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН від 23.10.2017 №1407
2.	Українська мова	Профільний рівень	«Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН від 23.10.2017 №1407
3.	Українська література	Рівень стандарту	«Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН від 23.10.2017 №1407
4.	Зарубіжна література	Рівень стандарту	«Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН від 23.10.2017 №1407
5.	Іноземні мови	Рівень стандарту	«Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН від 23.10.2017 №1407
6.	Іноземні мови	Профільний рівень	«Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН від 23.10.2017 №1407
Освітня галузь «Суспільствознавство»
7.	Історія України	Рівень стандарту	«Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН від 23.10.2017 №1407, до навчальної програми внесені зміни (наказ МОН від 21.02.2019 №236)

8.	Всесвітня історія	Рівень стандарту	«Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН від 23.10.2017 №1407
9.	Громадянська освіта (інтегрований курс)	Рівень стандарту	«Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН від 23.10.2017 №1407
Освітня галузь «Математика»
11.	Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)	Рівень стандарту	«Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН від 23.10.2017 №1407
12.	Математика	Профільний рівень	«Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН від 23.10.2017 №1407
Освітня галузь «Природознавство»
13.	Біологія і екологія	Рівень стандарту	«Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН від 23.10.2017 №1407
14.	Географія	Рівень стандарту	«Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН від 23.10.2017 №1407
15.	Фізика	Рівень стандарту	«Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН від 24.11.2017 №1539
16.	Астрономія (авторський колектив під керівництвом Яцківа Я.Я.)	Рівень стандарту	«Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН від 24.11.2017 №1539
17.	Хімія	Рівень стандарту	«Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН від 23.10.2017 №1407
Освітня галузь «Технології»
18.	Інформатика	Рівень стандарту	«Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН від 23.10.2017 №1407
Освітня галузь «Здоров'я і фізична культура»
19.	Фізична культура	Рівень стандарту	«Затверджено Міністерством освіти і

науки України» наказ МОН від 23.10.2017 №1407

20.

Захист України

Рівень стандарту

«Затверджено МОН України» та надано гриф, наказ від 03.08.2022 №698, наказ від 31.03.2020 №464

«Про внесення змін до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня»

1. Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти

Навчальні досягнення здобувачів освіти у 10- 11-х класах підлягають формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню. Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей учнів, окрім уроку, здійснюється у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з’ясувати рівень сформованості компетентностей. Функцію перевірки та/або оцінювання сформованості компетентностей виконує також навчально-практичне заняття та заняття практикуму. Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток здобувачів освіти; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях. Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

На початку 2025/2026 навчального року організовує проведення в 10-х та 11- х класах вхідного оцінювання здобувачів освіти з метою діагностування рівня їх навчальних досягнень за попередній навчальний рік та планування подальшої роботи із систематизації, узагальнення та закріплення навчального матеріалу, що вивчався дистанційно.

Загальні підходи до визначення рівня навчальних досягнень учнів 10-х й 11-х класів та встановлення відповідності між вимогами до знань, умінь і навичок здобувачів освіти та показником оцінки в балах відповідно до рівнів навчальних досягнень (початковий, середній, достатній, високий) в здійснюються згідно Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13.04.2011 №329.

РОЗДІЛ 6. НАВЧАЛЬНІ ПЛАНИ

«Затверджено»

Директор Чернятинського ліцею

Городенківської міської ради

___________ Богдан БІЛИЙ

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

Сороківської філії Чернятинського ліцею на 2025-2026 н.р.

складений за типовою освітньою програмою, яка розроблена під керівництвом Шияна Р. Б., наказ Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743-22, додаток 1.

Навчальні предмети /

Інтегровані курси

Кількість годин на тиждень у класах

1кл

2кл

3кл

4кл

Інваріантний складник

Українська мова	5	5	5	5
Англійська мова	2	3	3	3
Математика	3	4	4	4
Я досліджую світ*	7	7	7	7
Інформатика	-	-	1	1
Мистецтво	2	2	2	2
Фізична культура	3	3	3	3
Разом	22	24	25	25
Варіативний складник
Християнська етика	1	1	1	1
ВСЬОГО	23	25	26	26

Затверджено»

Директор Чернятинського ліцею

Городенківської міської ради

___________ Богдан БІЛИЙ

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

Сороківської філії на 2025-2026 н.р.

Складений відповідно до додатку 3 типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 09.08.2024 р. № 1120.

БАЗОВА СЕРЕДНЯ ОСВІТА

Освітня галузь	Перелік предметів, інтегрованих курсів	Кількість годин на тиждень у класах
Освітня галузь	Перелік предметів, інтегрованих курсів	5 клас	6 клас	7 клас	8 клас
Мовно-літературна	Українська мова	4	4,5	4	4
	Українська література	2	2	2,5	1
	Зарубіжна література	2	1,5	1,5	1
	Англійська мова	3,5	3,5	3,5	4
Математична	Математика Алгебра Геометрія	5	5	2,5 1,5	2,5 1,5
Соціальна і здоров’язбережувальна	Інтегрований курс Здоров’я, безпека і добробут	1	1	1	1
	Етика	0,5	0,5
	Курс за вибором : Основи християнської етики	1	1	1	1
	Підприємництво та фінансова грамотність				1
Природнича	Інтегрований курс «Пізнаємо природу»	2	2
	Географія		2	2	2,5
	Біологія			2,5	3
	Фізика			2	2
	Хімія			1	2
Громадянська та історична	Інтегрований курс історії та громадянської освіти	1,5
	Історія України		1	1	1
	Всесвітня історія.		1	1	1
	Громадянська освіта		0,5	0,5	0,5
Інформатична	Інформатика	1,5	1,5	1,5	1,5
Технологічна	Технології	2	2	1	1
Мистецька	Мистецтво «Музичне мистецтво»	1	1	1
	Мистецтво «Образотворче мистецтво»	1	1	1
	Мистецтво				1,5
Фізична культура	Фізична культура	3	3	3	3
Загальна кількість навчальних годин, що фінансується з бюджету		31	34	35	36

Затверджено»

Директор Чернятинського ліцею

Городенківської міської ради

___________ Богдан БІЛИЙ

Робочий навчальний план

школи І ступеня для 1-4 класів з українською мовою навчання

Вікнянської філії Чернятинського ліцею на 2025-2026 н. р.

складений відповідно до Типової освітньої програми під керівництвом Р.Б.Шияна

( Наказ МОН України від 12.08.2022 № 743-22) Додаток 1

Навчальні предмети/ Інтегровані курси	Кількість годин на тиждень
Навчальні предмети/ Інтегровані курси	1	3	2	4	Разом
Українська мова	5	5	5	5	20
Іноземна мова (англійська)	2	3	3	3	11
Математика	3	4	3,5	4	14,5
Я досліджую світ	7	7	8		22
Інформатика	-	1	1		2
Музичне мистецтво	1	1	1		3
Образотворче мистецтво	1	1	1		3
Фізична культура	3	3	3		9
Усього	19+3	21+3	34,5+3		74,5+9
*Варіативна складова*
Додаткові години на вивчення курсу християнської етики	1	1	1		3
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня	20	22	35,5		77,5
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)	23	25	38,5		86,5

Затверджено»

Директор Чернятинського ліцею

Городенківської міської ради

___________ Богдан БІЛИЙ

Робочий навчальний план школи ІІ ст.

Для учнів 5-8 класів з укр. мовою н-ння на 2025-2026 н.р.

Вікнянська філія Чернятинського ліцею

Освітні галузі	Предмети	Кількість годин на тиждень
Освітні галузі	Предмети	5	6	7	8
Мови і літератури	Українська мова	4	4	3	3
	Українська література	1,5+0,5	1,5+0,5	1,5+0,5	1+1
	Іноземна мова (англ.)	3,5	3.5	3,5	3,5
	Іноземна мова (нім.)		2	2	2
	Зарубіжна література	1+0,5	1+0,5	1,5	1+0,5
Математика	Математика /Алгебра Геометрія	4+1	4+1	2.5+0,5 1.5+0,5	2,5+0,5 1,5+0,5
Природнича	Пізнаємо природу(інт.к.)	1,5+0,5	1+1	-	-
	Біологія	-		2	2
	Географія	-	1+1	2	2
	Фізика	-		2	2
	Хімія	-		1	2
Соціальна і здоров’язбережувальна	Здоров’я,безпека, добробут (інтегрований курс)	1	1	1	0,5
Соціальна і здоров’язбережувальна	Підприємництво і фінансова грамотн.				0,5
Громадянська та історична	Вступ до історії та громадянської освіти (інт.к.)	1 +1	-	-
	Історія України	-	0,5+0,5	0,5+0,5	1
	Всесвітня історія	-	0,5+0,5	0,5+0,5	0,5+0,5
	Громадянська освіта	-	0,5	0,5	0,5
Технологічна	технології	1	1	1	1
Інформатична	Інформатика	1,5	1	1	1,5
Мистецька	Мистецтво (інтегрований курс)	1+1	1+1	1+1	1+1
Фізична культура	Фізична культура	3	3	3	3
Міжгалузеві інтегровані курси
Соціальна і здоров’язбережувальна	Курс соціального, емоційного та етичного спрямування Етика	0,5	0,5
Соціальна і здоров’язбережувальна	Християнська етика	1	1	0,5	0,5
Всього (без урахування поділу класів на групи)		28 +3	31+3	32+3	33+3

Затверджено»

Директор Чернятинського ліцею

Городенківської міської ради

___________ Богдан БІЛИЙ

Робочий навчальний план для учнів 9 класу

з українською мовою навчання на 2025-2026 н.р.

Вікнянська філія Чернятинського ліцею

складений за Таблицею 10 до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня наказ МОН від 20.04.2018 р. № 405

Освітні галузі	Предмети	К-ість годин на тиждень
Освітні галузі	Предмети
Мови і літератури	Українська мова	2
	Українська література	2
	Іноземна мова (англ.)	2
	Іноземна мова (нім.)	2
	Зарубіжна література	2
Суспільствознавство	Історія України	1,5
	Всесвітня історія	1
	Основи правознавства	1
Мистецтво*	Музичне мистецтво	-
	Образотворче мистецтво	-
	Мистецтво	1
Математика	Алгебра	2
Математика	Геометрія	2
Природознавство	Біологія	2
	Географія	1,5
	Фізика	3
	Хімія	2
Технології	Трудове навчання	1
Технології	Інформатика	2
Здоров’я і фізична культура	Основи здоров’я	1
Здоров’я і фізична культура	Фізична культура	3
Разом		31+3
Варіативна складова
Додатковий час на вивчення курсу за вибором « Основи християнської етики»		1
Додатковий час на вивчення факультативу « Українознавство»		1
Всього (без урахування поділу класів на групи)		36

«Затверджено»

Директор Чернятинського ліцею

Городенківської міської ради

___________ Богдан БІЛИЙ

Навчальний план Слобідської філії

Складений відповідно до типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 09.08.2024 р. № 1120. 5,7,8 класи на 2025-2026 н.р.

Освітні галузі	Предмети	5	7	8
Мовно-літературна	Українська мова	5	4.5	4.5
	Українська література	2	2	2
	Іноземна мова	3.5	3.5	3
	Зарубіжна література	2	1.5	1.5
Громадянська та історична	Інтегрований курс історії та громадянської освіти	2	3	3.5
Мистецька	Музичне мистецтво	1	1	1
Мистецька	Образотворче мистецтво	1	1	1
Математична	Математика	4	-
	Алгебра		2.5	2.5
	Геометрія		1.5	2
Природнича	«Пізнаємо природу»	2	-
	Географія	-	2	2
	Біологія	-	2	2
	Фізика	-	2	2
	Хімія	-	1.5	2
Технології	Трудове навчання	2	1	1
Соціальна і здоров’язбережувальна	Основи здоров’я	1	1	0.5
Соціальна і здоров’язбережувальна	Етика	0.5	-	-
Інформатична	Інформатика	1	1	2
Інформатична	Фінансова грамотність			0.5
Фізична культура	Фізична культура	3	3	3
Основи християнської етики		1	1	1
Разом		28+3	32+3	32+3
Гранично допустиме навчальне навантаження		28	32	32
Всього (без урахування поділу класів на групи)		31	35	35

«Затверджено»

Директор Чернятинського ліцею

Городенківської міської ради

___________ Богдан БІЛИЙ

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ДЛЯ 1-2 КЛАСІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Чернятинський ліцей

складений за типовою освітньою програмою, яка розроблена під керівництвом

Савченко О. Я., наказ Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743-22

Додаток1

Назва навчального предмету / інтегрованого курсу	Кількість годин на тиждень
Назва навчального предмету / інтегрованого курсу	1 клас	2 клас	Разом
Інваріантний складник
Українська мова*	7	7	19
Іноземна мова	2	3	19
Математика	4	4	8
Я досліджую світ	3	3	6
Дизайн і технології	1	1	3
Інформатика	-	1	3
Мистецтво	2	2	4
Фізична культура**	3	3	6
Варіативний складник
Курс за вибором «Християнська етика»	1	1	2
Кількість навчальних годин на тиждень, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи)	23	25	48

«Затверджено»

Директор Чернятинського ліцею

Городенківської міської ради

___________ Богдан БІЛИЙ

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ДЛЯ 3 КЛАСУ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Чернятинський ліцей

складений за типовою освітньою програмою, яка розроблена під керівництвом Савченко О. Я., наказ Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743-22

Додаток 1

Назва навчального предмету /інтегрованого курсу
Назва навчального предмету /інтегрованого курсу	3 клас	Разом
Українська мова	7	7
Літературне читання	7	7
Іноземна мова	3
Математика	5	5
Я досліджую світ	3	3
Дизайн і технологія	1	1
Інформатика	1	1
Мистецтво	2	2
Фізична культура*	3	3
Християнська етика	1	1
Кількість навчальних годин на тиждень, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи)	26	26

«Затверджено»

Директор Чернятинського ліцею

Городенківської міської ради

___________ Богдан БІЛИЙ

Навчальний план 4 класи

Чернятинський ліцей

складений за типовою освітньою программою, яка розроблена під керівництвом Шияна Р. Б., наказ Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743-22 Додаток 1

навчальні предмети	КЛАСИ
навчальні предмети	4 а	4 б	РАЗОМ
Українська мова	5	5	10
Іноземна мова	3	3	6
Математика	4	4	8
Я досліджую світ^*	7	7	14
Інформатика	1	1	2
Мистецтво^**	2	2	4
Фізична культура^***	3	3	6
Християнська етика	1	1	5
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових,	26	26	52

«Затверджено»

Директор Чернятинського ліцею

Городенківської міської ради

___________ Богдан БІЛИЙ

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

для 5- класу з українською мовою навчання

Складений відповідно до додатку 3 типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 09.08.2024 р. № 1120.

Освітні галузі	Навчальні предмети
Інваріантна складова		5-
Мовно-літературна	Українська мова	4
	Українська література	2
	Зарубіжна література	1,5
	Іноземна мова (англійська)	3,5
Математична	Математика	5
Природнича	Пізнаємо природу	2
Соціальна і здоров’язбережувальна	Здоров’я, безпека та добробут	1
Соціальна і здоров’язбережувальна	Етика	0.5
Громадянська та історична	Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти	2
Інформатична	Інформатика	1.5
Технологічна	Технології	2
Мистецька	Образотворче мистецтво	1
Мистецька	Музичне мистецтво	1
Фізична культура	Фізична культура*	3
Християнська етика		1
Гранично допустиме навчальне навантаження		28
ВСЬОГО (без урахування поділу класів на групи)		31

«Затверджено»

Директор Чернятинського ліцею

Городенківської міської ради

___________ Богдан БІЛИЙ

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

Чернятинський ліцей

для 6-х класів з українською мовою навчання

Складений відповідно до додатку 3 типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 09.08.2024 р. № 1120.

Освітні галузі	Навчальні предмети
Інваріантна складова		6-
Мовно-літературна	Українська мова	4
	Українська література	2
	Зарубіжна література	1,5
	Іноземна мова (англійська)	3,5
Математична	Математика	5
Природнича	Пізнаємо природу	2
Природнича	Географія	2
Соціальна і здоров’я- збережувальна	Здоров’я, безпека та добробут	1
Соціальна і здоров’я- збережувальна	Етика	0.5
Громадянська та історична	Історія України	2.5
Громадянська та історична	Громадянська освіта	0.5
Інформатична	Інформатика	1,5
Технологічна	Технології	2
Мистецька	Образотворче мистецтво	1
Мистецька	Музичне мистецтво	1
Фізична культура	Фізична культура*	3
курсі за вибором: Християнська етика		1
ВСЬОГО (без урахування поділу класів на групи)		34

«Затверджено»

Директор Чернятинського ліцею

Городенківської міської ради

___________ Богдан БІЛИЙ

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

для 7-х класів з українською мовою навчання

Чернятинський ліцей

Складений відповідно до додатку 3 типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 09.08.2024 р. № 1120.

Освітні галузі	Навчальні предмети
Інваріантна складова		7-А	7-Б
Мовно-літературна	Українська мова	3	3
	Українська література	2	2
	Зарубіжна література	1.5	1.5
	Іноземна мова (англійська)	3,5	3,5
Математична	Алгебра	3	3
Математична	Геометрія	2	2
Природнича	Біологія	2	2
	Географія	2	2
	Фізика	2	2
	Хімія	1	1
Соціальна і здоров’язбережувальна	Здоров’я, безпека та добробут	1	1
Соціальна і здоров’язбережувальна	Етика	0.5	0.5
Громадянська та історична	Історія України	1,5	1,5
Громадянська та історична	Громадянська освіта	0,5	0,5
	Всесвітня історія	1	1
Інформатична	Інформатика	1.5	1.5
Технологічна	Технології	1	1
Мистецька	Образотворче Мистецтво	1	1
Мистецька	Музичне мистецтво	1	1
Фізична культура	Фізична культура*	3	3
Додаткові години курсів за вибором: Християнська етика		1	1
ВСЬОГО		35	35

«Затверджено»

Директор Чернятинського ліцею

Городенківської міської ради

___________ Богдан БІЛИЙ

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

для 8-х класів з українською мовою навчання

Чернятинський ліцей

Складений відповідно типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України

від 09.08.2024 р. № 1120. Додаток 1

Освітні галузі	Навчальні предмети
Інваріантна складова		8-
Мовно-літературна	Українська мова	3
	Українська література	1
	Зарубіжна література	1
	Іноземна мова (англійська)	3
Математична	Алгебра	2.5
Математична	Геометрія	1,5
Природнича	Біологія	2
	Географія	2
	Фізика	2
	Хімія	2
Соціальна і здоров’язбережувальна	Здоров’я, безпека та добробут	1
Соціальна і здоров’язбережувальна	Підприємництво і фінансова грамотність	1
Громадянська та історична	Історія України	1,5
	Громадянська освіта	0,5
	Всесвітня історія	1
Інформатична	Інформатика	1,5
Технологічна	Технології	1
Мистецька	Мистецтво	1
Фізична культура	Фізична культура*	3
Християнська етика (курс за вибором)		1
ВСЬОГО		36

«Затверджено»

Директор Чернятинського ліцею

Городенківської міської ради

___________ Богдан БІЛИЙ

Типовий навчальний план 9-х класів

з українською мовою навчання

Чернятинського ліцею

складений за Таблицею 1 до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня наказ МОН від 20.04.2018 р. № 405

Освітні галузі	Навчальні предмети
		9а	9б
Мови і літератури	Українська мова	2	2
	Українська література	2	2
	Іноземна мова	3	3
	Зарубіжна література	2	2
Суспільство -знавство	Історія України	1,5	1,5
	Всесвітня історія	1	1
	Основи правознавства	1	1
Мистецтво*	Мистецтво	1	1
Математика	Алгебра	2	2
	Геометрія	2	2
Природо-знавство	Біологія	2	2
	Географія	1,5	1.5
	Фізика	3	3
	Хімія	2	2
Технології	Трудове навчання	1	1
	Інформатика	2	2
Здоров’я і фізична культура	Основи здоров’я	1	1
	Фізична культура**	3	3
Курс за вибором
Українознавство		1	1
Християнська етика		1	1
Індивідуальні заняття : Історія України		0.5	0.5
Ділове мовлення		0.5	0.5
Всього (без урахування поділу класів на групи)		36	36

«Затверджено»

Директор Чернятинського ліцею

Городенківської міської ради

___________ Богдан БІЛИЙ

Навчальний план для 10-11 класів

з українською мовою навчання на 2025-2026 н.р.

Чернятинський ліцей

Складений відповідно до типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня «Затверджено Міністерством освіти і науки України» наказ МОН від 23.10.2017 №1407

Додаток 1

Предмети
Предмети	10	11
Базові предмети¹	27	26
Українська мова	2	2
Українська література	2	2
Зарубіжна література	1	1
Іноземна мова²	2	2
Історія України	1,5	1,5
Всесвітня історія	1	1
Громадянська освіта	2	0
Математика	3	3
Біологія і екологія	2	2
Географія	1,5	1
Фізика і астрономія	3	4
Хімія	1,5	2
Фізична культура⁴	3	3
Захист України	2	2
Вибірково-обов’язкові предмети
Інформатика	2	2
Технології	1	1
Додаткові години¹ на профільні предмети, окремі базові предмети, спеціальні курси, факультативні курси та індивідуальні заняття
Українська мова	2	2
Християнська етика	1	1
Історія України	1	1
Українознавство	1	1
Всього фінансується (без урахування поділу класу на групи)	38	38

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА 2025-2026 н.р.

Освітня програма містить:

Структура програми:

РОЗДІЛ 1

Колективна (групова) форма навчання:

Індивідуальна форма навчання:

В основу організації освітнього процесу (назва закладу освіти) покладено такі типи уроків:

✔ Інноваційні (за форматом і підходом):

✔ Відповідно до Нової української школи:

Навчальні приміщення:

Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ):

Обладнання та засоби навчання:

Меблеве забезпечення:

Безпечне середовище:

Спортивне та фізкультурне обладнання:

Їдальня та харчоблок:

Інші допоміжні приміщення

Батьки забезпечують:

Чернятинський ліцей забезпечує:

РОЗДІЛ 2

Перелік освітніх галузей для 1-2-х класів

Перелік освітніх галузей для 3-4-х класів

ВИМОГИ

до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти

https://docs.google.com/document/d/1qbdAXOzueliytgDiUHjJZpiZUEDDcL8i/edit?usp=sharing&ouid=101333370267876966802&rtpof=true&sd=true

з Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ НУШ (5-8- КЛАСИ)

Загальний обсяг навчального навантаження для 5-8-х класів (назва закладу освіти)

ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК

РОЗДІЛ 4

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ІІ СТУПЕНЯ ПОВНОЇ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ (9-ті КЛАСИ)

РОЗДІЛ 5

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ПРОФІЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ІІІ СТУПЕНЯ ПОВНОЇ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ (10-11-ті КЛАСИ)

Кількість навчальних годин для профільних предметів

Перелік навчальних програм для учнів 10-11-х класів комунального закладу Чернятинського ліцею

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ДЛЯ 1-2 КЛАСІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Чернятинський ліцей

складений за типовою освітньою програмою, яка розроблена під керівництвом

Савченко О. Я., наказ Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743-22

Додаток1

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ДЛЯ 3 КЛАСУ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Чернятинський ліцей

складений за типовою освітньою програмою, яка розроблена під керівництвом Савченко О. Я., наказ Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743-22

Додаток 1

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

для 5- класу з українською мовою навчання

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

Чернятинський ліцей

для 6-х класів з українською мовою навчання

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

для 7-х класів з українською мовою навчання

Чернятинський ліцей

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

для 8-х класів з українською мовою навчання

Чернятинський ліцей

Складений відповідно типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України

від 09.08.2024 р. № 1120. Додаток 1